Демотивація та проблеми у стосунках

Добрий день, підкажіть будь ласка, що з чим робити.
Доволі тривалий період -півроку не можу нічим зайнятися, сил хватає тільки на університет та з недавнього часу спортзал. Всі хобі покинуті але хочеться займатися
Не маю ніяких успіхів і дуже розчарована ,що їх не маю. Дивлячись на своїх знайомих, які роблять хоть маленьки кроки і отримують підвищення, роботу мрії і тд дуже прикро за себе
І начебто це нормально, що хтось працює, хотось вчиться и у кожного свій темп життя але обертаючись бачиш як топчешся на місці
Як повернутись до свого темпу життя і бути замотивованим?
Також усугубляє те, що твориться у відносинах. Молодий чоловік начебто старається але не слухає, не відчуває мене. Тут є декілька підпроблем :
1) Я не сприймаю повишення голосу та ор, але майже при кожному конфлікті це відбувається з його боку і вирішення будь яких питань стає грубою з моєї сторони
2) я розумію, що кожен свою увагу виявляє по своєму, мені б хотілося тактильності і я вже тягнусь сама показую але все одно не те, будто відчувається, що у нього немає цього бажання взагалі.
3) у відносинах дуже багато роздутих сварок, яких можна було б уникнути але вони присутні. Як щось доносити спокійно людині при її не хотінні слухати або розуміти. Є якісь вправи для заспокоєння?)
І до речі, чи нормально те, що у конфлікті ми змінились навпаки?
Я була більш спокійна і казала, що ці сварки не про що, а його все хвилювало і викликало істерики. Тепер ж я не можу не казати про те, що мене хвилює бо воно дуже довго на місці і мені кажуть все буде краще але якось краще не стає і змінюється дуже повільно