You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by:Ірина Age: 20
Якщо свекруха і її донька псують мені життя?
Мені 20 років, взимку цього розу вийшла заміж. Чоловікові 27. Довго думала, чи варто в такому віці так серйозно міняти своє життя. Думала, що сім"я чоловіка хороша, що підтримають і допоможуть. Все так і було до весілля. Ми з коханим приїжджали до його батьків, нормально проводили з ними час, вони завжди цікавились, як в мене справи чи все в порядку... Думала, що буде все як в казці. І чоловік хороший, працьовитий, розумний, любить мене більше всього на світі... Сестра його - моя ровесниця, ми подружились, завжди брали її з собою, коли вибирались кудись, перезнайомила її зі всіма своїми друзями, їздила з нею вдвох на два тижні відпочивати на курорт, все було чудово. Я вважала, що все таки знайшла кльову вірну подругу, що близькі будемо і тд. Я дуже симпатична, ніколи вдома не сиділа, завжди в мене були хлопці, залицяльники, ухажори, від недостатку чоловічої уваги я не страждала. Друзів у мене теж багато, люблю з ними проводити час, люблю з ними спілкуватись. Серед кола моїх близьких ніхто не розумів, чому б це мені так швидко виходити заміж, якщо я маю все що мені потрібно - навчання, друзів, чудових батьків, хлопців, розваги.Коли відіграли весілля, все кардинально змінилось. Чоловікові батьки не давали мені змоги висловитись - їхня думка завжди була найправильнішою, інші - нічого не варті (особливо моя). Їхні "люб"язні" поради доходили вже до того, які труси і коли мені носити. Я не сварилась ніколи, не огризалась, не виправляла їх. Сестра до того прив"язалась до нас, що незадовго після весілля в"їхала з нами в один номер в готелі в Карпатах. Коли я говорила чоловікові, щоб відселити її, то все що від нього почула "вона моя сестра, я не можу нікуди її відселити, я буду за неї переживати". В результаті я почала після декількох таких ситуацій почувати себе на другому плані і то за кулісами. Свекруха не жаліла слів, щоб розказати, яка в мене фігура жахлива, ноги криві, очі не того кольору, їжа яку я готую жахлива (хоч я її ніколи нічим свого виробництва не пригощала). Я пожалілась чоловікові, що мені погано. Він не відреагував. Тоді я пішла від нього на декілька днів до батьків своїх. За цей час його відьмочки пообкакували мене як тільки могли. Вчора викликали "на кавьор" до себе, коли ми до них в гості приїхали. при чому чоловіка попросили не йти зі мною. Наговорили різного і багато, в основному про те, яка я погана і якби не вони, то б мене зараз не було поруч з коханим і що мені треба цілувати за це їм ноги. Чоловік розривається між нами. Що мені робити?
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
Psychologists’ answers
There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.