Чому так швидко плине час? Як це зупинити?

дивлюсь фотографії, згадую певні яскраві події свого життя. потім дивлюсь на дату коли зроблене фото і мене, від усвідомлення скільки від цього моменту вже пройшло років, охоплює справжній жах.
здається що ця подія була зовсім недавно. можливо минулого року, максимум позаминулого, але дата фотографії збрехати не дасть: 4 роки, 5 років тому. з дня закінчення школи уже більше 9-ти років!
дуже неприємне відчуття мене охоплює. хочеться кричати! хочеться нажати на паузу! але де, де ця кнопка?? де кнопка паузи, нажавши на яку, вдасться прожити рік, щоб як було 26, так і залишилось.
теперішню швидку плинність років можу порівняти з відомою колись комп’ютерною грою PacMan, в якій жовторотий смайлик хаває круглі шарики. 1 шарик - 1 рік. Оглядаючись на прожиті роки в мне відчуття що їх з’їв цей PacMan. хлоп-хлоп-хлоп! швидко і безжально, рік за роком...
як зупинити Пакмана? як зробити щоб один день був наповнений емоціями а не беззмістовним існуванням? як розтягнути тиждень так, щоб він здавався місяцем? як зробити щоб осінь, весна, літо, зима тягнулися безкінеечно довго. а прожитий рік був ніби ще одне життя??