Live:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 1 hour тому: «Вітаю.У вашому повідомленні багато болю за тим, чого вам так не вистачало з дитинства. Коли людині з дитинства не вистачало близькості, всередині може залишатися "голод до любові"»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 hours тому: «Дякую Вам за відвертість. Можливо, напишу дивні речі, але наше життя будується за певними законами. Один з них: оточуючий світ притягує до нас саме ті обставини, які максимально п»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 11 hours тому: «Мені дуже шкода, що Ви зараз проходите крізь такий важкий і несправедливий період. Те, що Ви описуєте — це глибокий, живий біль, і Ваші почуття абсолютно зрозумілі. Бачити щасливі »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Юлия Age: 21

Как заставить себя забыть человека?

Здравствуйте.
Совсем недавно, неделю назад, я рассталась со своим молодым человеком.
Это была его инициатива. Мы спокойно поговорили, но для меня это был самый ужасный разговор за всю мою недолгую жизнь.
Так больно не было еще никогда. Я помню, как было, когда из жизни уходили родственники, помню много всяких ситуаций, но впервые в жизни испытываю подобные чувства.
Я плачу везде. На работе, дома, идя по улице. Мне невыносимо плохо, потому что я до сих пор люблю этого человека. Подходя к собственному дому, начинаю плакать, смотря на место, где мы всегда прощались. На станциях метро, в общественных местах. Даже автомобили той марки, что была у него, проезжая мимо, заставляют меня плакать.
Слушая музыку, тоже начинаю плакать, потому что стала слушать "его" музыку. Я не могу заниматься важными делами дома, я сажусь и начинаю рыдать и скулить. Знакомые и друзья постоянно напоминают, задавая вопросы про него.
Я все время надеюсь на то, что это не конец. Только это и успокаивает меня порой. Я понимаю, что глупо тешить себя надеждами, но ничего не могу с собой поделать, что-то мне эту надежду дает.
Я понимаю, что лучше всего забыть и начать жить дальше, но одновременно с этим мне не хочется забывать, но хочется вернуть все назад и продолжать надеяться и верить. Потому что никого в жизни я так не любила, никому не отдавала себя настолько. И даже сейчас, набирая это сообщение, слезы льются ручьем.
Я никогда не была такой "размазней", по жизни выстраивая себе образ сильного человека.
Пожалуйста, дайте мне совет. Что делать с собой?
Liked: 1 from 1
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?