Live:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 1 hour тому: «Дякую за відвертість - це дуже цінно для подальшого спілкування. Насправді, Ви лише підтвердили мої припущення. Як на мене, цей хлопець - така собі пастка для Вас і певний тригер»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 2 hours тому: «Доброго ранку! Стався збій, через що мій допис опублікований не повністю. Тому викладаю його повторно у повному обсязі. цитата: «Не знаю, як бути у ситуації» Дійсно, ситуація »
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 2 hours тому: «Доброго ранку! цитата: «Не знаю, як бути у ситуації» Дійсно, ситуація складна. Ви розгублені. В голові і в душі вирують протилежні почуття - кохання до чоловіка і водночас відтор»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Кеша Age: 19

...И все равно есть что-то, что мешает быть до конца счастливым.

Добрый вечер дорогие психологи. Если коротко о себе, то я обычный молодой человек. У меня много увлечений: я занимаюсь спортом, изучаю английский, учусь на ветеринара, привлекает современное искусство, читаю книги. Могу позволить себе немного развлечься (но без клубов и алкоголя). Мои будни устроены так, что я домой прихожу только чтобы поесть и переночевать. У меня есть молодая, симпатичная девушка которая мне очень дорога. С людьми проблем нет, прекрасно со всеми нахожу общий язык. Недавно у меня началась профессиональная практика, о которой я мечтал за все время обучения в университете. Если спросить мнения других, то я обычный парень, который ни когда не унывает и во всем старается успеть...
Но в последнее время я стал убеждать себя в том, что все чем я занимаюсь "не мое". Если подумать то я все это делаю на автомате, толком не зная чего именно я хочу. У меня была школьная мечта (лет в 14-16), я хотел стать актером, но к сожалению моя семья, в особенности мать, привели меня к другому мнению что "это тебе не нужно" или "этим ты на жизнь не заработаешь, не занимайся глупостями" и сейчас я действительно согласен с этим, вот только мечта была очень сильная. После этого я пережил сильные семейные конфликты после которых мне вообще ни чем не хотелось заниматься и моя мать буквально засунула меня на ветеринарный факультет. И это меня в последнее время тревожит. Я прекрасно понимаю, что нахожусь не на своем месте и в то же время у меня нет желания, что то изменить.Я пробовал заниматься в театральном "кружке", но уже нет того энтузиазма. Я смотрю на других, в особенности на свою девушку (учится на том же факультете что и я) и завидую им! Им все дается легко в своем деле, так же как и мне в заучивании длинных текстов или выступлении на конкурсах. Вот только я не могу ровняться с ними и когда я это осознаю из грудь разрывает сильная обида. С родственниками отношения так себе. Почему то я убежден, что раз они меня в ответственный момент не поддержали, то и мне нет смысла их поддерживать. И вот я подошел к вопросу: могу ли я продолжить жить с грузом на душе продолжив чувствовать себя "не в своей тарелке" или же стоит что то изменить (но при этом что-то менять нет ни какого желания), вот только меня устраивает положение тех вещей которые окружили мою жизнь. Хотя единственное, что меня беспокоит я не хочу плыть по течению....
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?