Live:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 1 hour тому: «Доброго дня. Ваша ситуація дійсно емоційно важка, і ваше занепокоєння абсолютно виправдане. Ви бачите ризик формування у дитини викривлених цінностей, і це ознака вашої чуйності як»
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 2 hours тому: «Доброго дня. З страхом самотності правда буває дуже важко самостійно справлятись. І, щоб позбутись його, треба розуміти як Ви з ним жили і живете, і про це конкретно для Вас. Б»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 2 hours тому: «Те, що ви відчуваєте, називається аутофобією — панічним страхом самотності, і ваша реакція «хапатися за хлопця як за соломинку» є абсолютно природним наслідком цього стану. Вам усь»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Malefika Age: 22

Захотела гулять.

Здравствуйте, даже не знаю с чего начать.

Мы с моим молодым человеком встречаемся уже 3 года. В начале все было нормально, как обычно у всех, со временем все стало плохо. Если честно мне кажется что наши отношения разваливаются и мы просто держимся на привязанности.
Мой молодой человек очень хороший, красивый, заботливый, хозяйственный, добрый, может за меня постоять. Я его люблю. Но блин, мы постоянно ругаемся, с отношениями всегда пытаюсь что-то сделать я. Ему ничего не нужно. Ладно. Я раньше как-то пыталась все это контролировать, не дать всему развалится совсем. Сейчас я в растерянности.

У меня совсем не осталось друзей, интересов, ни чего, я полностью посвятила себя моему любимому, он к тому же мой первый. Я живу у него с его родителями. Всегда с ним.

Я очень очень ревнивая. Это объясняется тем, что у меня низкая самооценка, и по сравнению с другими парнями, мой мч просто подарок. И до меня он очень много гулял. Секс на одну ночь. Естественно репутация у него не очень верного мужчины. Но повода он не давал, да и я очень подозрительная, заметила бы.

К изменам я относилась крайне негативно. Я просто смотреть на них не могла даже со стороны.

Так вот.

В последнее время стала замечать, что мне хочется гулять. С друзьями, со всеми. Веселится.
я представляю что я с другими парнями.
Начала общаться со своим давним другом и поняла, что не против с ним что-нибудь замутить. Будущего с ним никого быть не может.

НО. Я не могу даже флиртовать, зная что я в отношениях.
Мне ужасно стыдно за свои мысли. Я разрываюсь.
Мне постоянно снится свобода.

Я понимаю, что мой молодой человек очень хороший, я хочу только от него детей, я очень сильно всегда за него переживаю. Я не могу и секунды без него. И моя совесть не выдержит, если я что-то сделаю плохое или если мы расстанемся.

Я не знаю. Я не смогу с ним порвать, и с порывами гуляния не знаю что делать.

Все так тяжело. Мне страшно представить что будет дальше с нашими отношениями такими темпами.

Наверно это защитная реакция на будущий разрыв?((
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.