я ніяк неможу порозумітися зі своєю мамою

У мене на неї велика образа.Вона мене просто з*їдає із середини.Це тягнеться з дитинства. Я не можу сісти і це їй сказати в лице, бо це все закінчується образою із її сторони, я вихожу винною в цій ситуації, я не вдячна за те все, що вона для мене зробила...У кінці мені ще й прийдеться просити вибачення. Іще вона мене намагається контролювати, щоб усе було так як вона хоче, незважаючи на те що я маю чоловіка і дитину, у мене своя сі*я. Вона думає що я ще мала дитина! Намагається контролювати з ким мені спілкуватися, яку мені зачіску робити, куди іти, що купувати , як поступати в тій чи іншій ситуації..У нас з чоловіком був скандал - він мене ударив..у цій ситуаціїї були винні обоє...але мама сказала правильно він зробив, я б іще дала...проси вибаченн, ти опозорилась перед свекрами, мені свекруха звонила жалувалась, хоча вона цього не робила, і ти взагалі ніхто.Мене це доводить у ужас!!! Як рідна мати може так робити з дитиною, немає ніякої підтримки з її сторони, тільки одні "поливання брудом" що я все не така.. Що мені робити??? Як позбутися цієї образи???Мені цей груз заважає нормальнео жити і насолоджуватися своєю родиною та життям????