Live:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 hours тому: «Доброго дня! Спробую висловити свою думку дуже коротко. Як на мене, Ви самі дуже точно визначили причину того стану, в якому зараз перебуваєте: "Коли спав весь цей «шум», оголила»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 hours тому: «Доброго дня! Співчуваю щодо Вашої киці. Сама дуже люблю тварин і знаю, як їх втрата може боліти... На мою думку, те, що з Вами відбувається - це психосоматичні прояви: "Почалос»
Виктория Владимировна Носенко
Виктория Владимировна Носенко 4 hours тому: «Добрый день. Это уже не похоже на обычную усталость или лень. Когда не хватает сил даже на еду, воду и душ, нужна серьезная помощь. Скажи сегодня родителю или другому взрослому, »
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: nikcff Age: 22

Растройство пищевого поведения

Здравствуйте, мне 22. До 16 лет у меня было здоровое пищевое поведение, я помню как я первый раз решила съесть много конфет в новой странной для меня ситуации (первое расставание). С 15-16 лет, как

только дома появлялись конфеты (они были в доме не часто) я не могла себя контролировать и съедала их все. Потом я чувствовала свою вину. Стоит наверное еще добавить, что лет в 16 я впервые попробовала похудеть, так как меня беспокоили мои бедра. С самого детства (где-то в 9) у меня почему-то зародился комплекс, который мне никто не навязывал и то, что он появился меня удивляет. Незадолго до этого у меня развелись родители. Но я не помню, что комплекс пошел оттуда. Хотя казалось, что папа меня бросил. У меня был на худые ноги. И до сих пор, мои ноги меня не устраивают где-то в душе, как бы я не стралась принять себя и любить свое тело. Мне все время хочется похудеть. Хотя многие говорят, что я нормальная. Не смотря на то, что мне этого хочется, за все года, мне удавалось это всего 1-2 раза и то немного. Я не могу себя ограничивать в еде, как только я ставлю себе ограничение, я испытываю странные чувства, их очень тяжело терпеть и интерпретировать.Особенно тянет что-то есть всегда вечером и когда я дома. Когда у меня распланирован день, я могу есть немного и не думать о еде. Но под вечер, когда прихожу домой все-равно тянет поесть. Будто эта еда для меня не в роли еды, а выполняет какую-то другую функцию, но не могу понять какую. Почему-то мое восприятие себя как личности, первым делом идет так: худая, стройная — достойная личность, уважаемая.Если же есть хоть чуть-чуть лишний вес я себя не уважаю, чувствую будто я не дотягиваю до чего-то. Я пробовала переходить на интуитивное питание, читала об этом книги, смотрела видео на ютьюб, делала письменные практики, но до сих пор я не могу решить эту проблему. Сейчас я понимаю, что это действительно не здоровое поведение, это расстройство… Идти к психологу на очную консультацию я боюсь. Боюсь открывать душу чужому человеку, боюсь боли при расскрытии внутренних проблем… Может быть вы сможете что-то посоветовать. Заранее благодарю вас за то, что уделили время. С уважением, Мария
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.