Як перестати боятися собак? Чи краще перестати боятися пацюків?

Почну з того,що у мене ДЦП.Раніше планувала самостійно переїхати з РФ в Україну,але нещодавно зрозуміла,що це неможливо.Сутність не в цьому.Таку інформацію даю для того,щоб деякі моменти мого звернення були зрозумілими.Один з моїх найсильніших страхів–підвальні пацюки.Я зіштовхувалася з ними не безпосередньо.Але коли мені було років 8-10, батьки робили ремонт з метою боротьби з ними: скреблися раз по 10 на день,та тааааак сильно!Бабуся їх чатувала,двоюрідний дід приїжджав і довбав їх палицею. 1 раз бабуся буквально заверещала побачивши біжучого пацюка і розбудивши мене. Кілька разів я їх сама на вулиці бачила, з машини і з вікна. Шкребуться і зараз,так скажімо в санітарно-гігієнічних місцях. У 1 з них - лічильник на воду, який просять періодично дивитися. Кришку треба певним чином закривати, щоб ці паразити не вилізли. При цьому я не знаю як це робити та й взагалі боюся дивитися туди. Зараз у мене мій захисник - мама. Але на жаль ми всі не вічні звичайно, допомагати мені можуть небайдужі знайомі. У лікарню відвезти, продукти принести тощо. Але вони не будуть постійно зі мною. Може бути звичайно до цього часу закінчиться складний час в країні (я про Україну) і я мігруватиму, або через чоловіка або через державу. Але навіть у 2-му випадку мені знадобиться Захисник. Знаю, що є отрута, але лізти і сипати було б страшно. Знаю що є ультразвук, але діє не завжди, і радіус різний. А взагалі, в ідеалі було б мати всі 3 засоби дератизації. 3 такий. Мама запропонувала завести з такого часу спеціальну собаку. Я цю ідею схвалила, і навіть визначилася з породою – празький крисарик. Що стосується вигулу – можна попросити це робити сусіда чи знайомого, який теж має собаку, отож для мене це не є великою проблемою. Зрозуміло, це поки гіпотетичний варіант, але виникає питання: як перестати їх боятися? Страх собак мені передався в основному від бабусі і від передач, в яких розповідали про смертельні укуси.
Один раз я ходила до парикмахера (рік тому), і у неї була собака. Я так налякалася, що у мене була істерика від страху. Звісно, я попросила її забрати.
А ще у мене є особливість, що здригаюся від кожного шереху. Ось думаю, як адаптуватимусь до лаю.

Перебравши майже всю інформацію про крисариків розумом встигла їх полюбити, але підсвідомість диктує своє.
До звернення сюди зверталась в російський чат психологічної допомоги, і мені сказали, що краще перестати боятися пацюків. Але я не впевнена, що це доцільно. Вирішила попросити допомоги інших фахівців, звернувшись сюди…