Live:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 30 minutes тому: «Ви дуже багато написали, з чого слідує висновок, що під керівництвом психолога потрібно змінювати світогляд - ставлення до себе, людей та світу. Процес цей досить тривалий. І розп»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 55 minutes тому: «Прочитав, что Вы написали, я поняла, что нужна помощь в восстановлении общения и близости с мужем. Проблема ваших отношений заключается в неумении эффективно общаться не переходя »
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 hour тому: «На жаль, закоханість не гарантує щастя: вона буває нерозділеною, хворобливою, токсичною. І досить складно розлюбити людину за власним бажанням. Кохання часто залишається надовго »
Вы читаете перевод этого вопроса с оригинального языка: Украинский
Вопрос от: Доба Возраст: 37

Зауваження моїй 2,6-річній дитині мого батька

Доброї ночі! Не можу знайти вихід з тупикової для мене ситуації. Мій батько, та й інші родичі теж, постійно роблять зауваження моїй 2,6 річній дочці, втручаючись, наприклад, в її гру, коли вона грає сама і абсолютно зосереджена на грі. Зауваження на зразок: роби ось так, як я, ти не так граєшся; так не можна, туди не можна, це не можна; ану негайно поділися, бо я хочу; я хочу, щоб ти гралася за моїми правилами; йди сюди, завершуй гру негайно , що це ти таке малюєш, малювати треба котика, собачку і т.д.. Маніпулює нею- не поділишся зі мною, я плакатиму; не зробиш так, як хочу, я поїду додому чи піду геть і под. Говорить нісенітниці і намагається її переконати в цьому. Я в той час зазвичай знаходжуся десь поруч, щось роблю на кухні чи по дому. І мене зазвичай бісить таке втручання мого тата, коли дитина 100% зосереджена на своєму і не потребує нічого з боку інших дорослих. Пробувала пояснити тату, але марно. Він звинувачує мене, що я не дозволяю йому робити, як він хоче, що він не потрібен і под. Дитина реагує по-різному -то відстоює себе, то слухає, що говорить дід, то перериває гру і біжить до мене. Я зазвичай дратуюся, адже в цей час роблю те, що запланувала, а тут доводиться відкладати. Потім злюся, бо не можу нічого змінити, не можу відстояти свої і доччині особисті кордони, згадую своє дитинство і батькове успішне ламання мене подібним ставленням. Боюся, що якщо не втручатися, це може зламати й дочку, адже дід їй близька людина а і вона до нього прислухається. Від інших родичів теж часто чую фрази, що треба так, а не інакше, якісь заборони і повчання. Для мене це втручання інших і моя неспроможність відстояти належним чином свої і дитячі кордони. Мене вистачає на певні рази, але тиск надто сильний. Розумію, що живу в соціумі і можливі будь-які ситуації, а також те, що через мене дитина вчиться взаємодіяти з іншими людьми. Розумію, що поведінка і ставлення інших людей від мене не залежить, це їх вибір, і я не можу це змінити. Але разом з тим хочу навчитися конструктивно взаємодіяти, щоб не розпалювати конфлікт і водночас залишатися при своєму. Не уявляю, як це можливо. Дякую, якщо хтось проаналізує і я побачу якийсь інший бік ситуації.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?

Ответы психологов

На этот вопрос пока нет ответов.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.