Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 14 хвилин тому: «Прочитав, что Вы написали, я поняла, что нужна помощь в восстановлении общения и близости с мужем. Проблема ваших отношений заключается в неумении эффективно общаться не переходя »
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 година тому: «На жаль, закоханість не гарантує щастя: вона буває нерозділеною, хворобливою, токсичною. І досить складно розлюбити людину за власним бажанням. Кохання часто залишається надовго »
question author 1 година тому: «Реакція на відповідь № 392128 для Виктория Владимировна Носенко Спасибо за ответ. Мой страх связан с тем, что его дед покончил жизнь самостоятель»
Питання від: Доба Вік: 37

Зауваження моїй 2,6-річній дитині мого батька

Доброї ночі! Не можу знайти вихід з тупикової для мене ситуації. Мій батько, та й інші родичі теж, постійно роблять зауваження моїй 2,6 річній дочці, втручаючись, наприклад, в її гру, коли вона грає сама і абсолютно зосереджена на грі. Зауваження на зразок: роби ось так, як я, ти не так граєшся; так не можна, туди не можна, це не можна; ану негайно поділися, бо я хочу; я хочу, щоб ти гралася за моїми правилами; йди сюди, завершуй гру негайно , що це ти таке малюєш, малювати треба котика, собачку і т.д.. Маніпулює нею- не поділишся зі мною, я плакатиму; не зробиш так, як хочу, я поїду додому чи піду геть і под. Говорить нісенітниці і намагається її переконати в цьому. Я в той час зазвичай знаходжуся десь поруч, щось роблю на кухні чи по дому. І мене зазвичай бісить таке втручання мого тата, коли дитина 100% зосереджена на своєму і не потребує нічого з боку інших дорослих. Пробувала пояснити тату, але марно. Він звинувачує мене, що я не дозволяю йому робити, як він хоче, що він не потрібен і под. Дитина реагує по-різному -то відстоює себе, то слухає, що говорить дід, то перериває гру і біжить до мене. Я зазвичай дратуюся, адже в цей час роблю те, що запланувала, а тут доводиться відкладати. Потім злюся, бо не можу нічого змінити, не можу відстояти свої і доччині особисті кордони, згадую своє дитинство і батькове успішне ламання мене подібним ставленням. Боюся, що якщо не втручатися, це може зламати й дочку, адже дід їй близька людина а і вона до нього прислухається. Від інших родичів теж часто чую фрази, що треба так, а не інакше, якісь заборони і повчання. Для мене це втручання інших і моя неспроможність відстояти належним чином свої і дитячі кордони. Мене вистачає на певні рази, але тиск надто сильний. Розумію, що живу в соціумі і можливі будь-які ситуації, а також те, що через мене дитина вчиться взаємодіяти з іншими людьми. Розумію, що поведінка і ставлення інших людей від мене не залежить, це їх вибір, і я не можу це змінити. Але разом з тим хочу навчитися конструктивно взаємодіяти, щоб не розпалювати конфлікт і водночас залишатися при своєму. Не уявляю, як це можливо. Дякую, якщо хтось проаналізує і я побачу якийсь інший бік ситуації.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Катерина Лисник (Киев) — психолог
Катерина Лисник (Киев) психолог

Психолог більше не активний на сайті

Доброго дня!
Ви повністю правило у тому, что дитині не потрібно так багато втручань від дорослих, та ще й з негативним змістом. Але відстоювати кордони можете тільки Ви. Дитина в такому віці не спроможна зрозуміти, що для неї є травмуючим.
А от що з Вами? Ви пишите:
цитата:
згадую своє дитинство і батькове успішне ламання мене подібним ставленням

цитата:
Він звинувачує мене, що я не дозволяю йому робити, як він хоче, що він не потрібен

Ваші відносини вглядають так, наче саме між Вами і Ващим татом не все добре. А дитина - то повод "настояти на своєму " ? А Ви можете відмовитися від такої його допомоги з дитиною? І "відстоювати кордони" психологічні простіше, коли побудовані кордони економічні . Ви живете разом? Чи можна це змінити?
Добрий день. Як гадаєте, що відбудеться, якщо Ви будете наполеглевіші у відстоюванні? Річ у тім, що стиль спілкування з дитиною у Вашого батька є достатньо маніпулятивним і непрямим

Ответ отредактирован автором 10-03-2020 11:12:55

Доброго времени суток!
В Вашей ситуации поднято сразу целый ряд вопросов, которые в формате сайта не решить.
Например, Вы ограничите вмешательство дела в дела дочери. А сможет ли она, когда подрастёт защитить себя от подобных людей? Может имеет смысл не дедушку изолировать, а учить ребёнка быть любящей внучкой и не предавать себя одновременно?
А вот это
цитата:
перериває гру і біжить до мене. Я зазвичай дратуюся, адже в цей час роблю те, що запланувала, а тут доводиться відкладати.

Это уже про Вас - сможет ли всегда ребёнок обратиться к Вам? Или только когда Вам удобно..
И таких моментов в Вашей истории много.
Вам сложно и Вам явно нужна помощь специалиста. Очень рекомендую поработать с психологом.
Мудрости Вам и позаботьтесь о себе!
Похоже, что ваш отец считает, что детские потребности, чужие границы и мнение, отличное от его, не стоит принимать в расчет, и вы росли в достаточно жестких рамках.
Вы абсолютно правы, что защищаете ребенка, уважаете ее пространство и потребности.
Но быть хорошей для дочери и для папы одновременно вряд ли получится. И если ваш отец взрослый человек и может сам справляться со своим недовольством и переживаниями, то ваша дочь не справиться без вашей поддержки. Тем более, что грядет кризис 3х лет, а в этом возрасте ребенку важно давать определенную свободу, а не прессовать жесткими рамками.
Говорите настойчивее о том, как вы хотите, чтобы обходились с вашей дочерью, не ведитесь наманипуляции отца в духе "я не нужен", "уеду" и тп.
Говорит так, вы можете спокойно ответить "хорошо, папа, это твое решение, его уважаю, можешь ехать. Но это моя дочь и я воспитываю ее по другому, так, как считаю правильным и прошу тебя уважать мое мнение".

Вы живете вместе? Или отец приезжает в гости?
Доповнення від автора питання ·
Дякую всім за відповіді, аналіз ситуації і підтримку. Ми живемо окремо, тато приїжджає до нас і ми їздимо до батьків. Якщо я наполегливіше у відстоюванні, батько ображається і кричить. Сенс вчити доньку спілкуватися з різними людьми, є. Так і намагаюся робити. Тільки, на мою, думку, дідусь надто переграє і часто створює типові штучні ситуації. І це не є природнім.Хоча, звісно,у житті буває й так. Дитина може завжди звернутися до мене, і не тільки коли мені зручно. Правда, буває звертається, а я кажу їй, щоб зачекала, коли завершу щось, а тоді вже зробимо, що вона хоче. Мені справді важко. Про те, що виховую доньку та, якивважаю за потрібне, казала батьку, тільки це нічого не змінило.
Отца вы не измените, увы.
Главное, чтобы ваша дочь видела, что вы не поддерживаете такое отношениевежливо, но твердо отстаиваете свои границы и границы ребенка, что вы заступаетесь за нее. А дальше, когда ваша дочка станет старше, чтобы у нее был выбор - хочет она общаться или нет, и как. Возможно, ваш отец сможет договориться с ней и они найдут общий язык и пойдут на уступки друг другу, возможно нет.
Доповнення від автора питання ·
Дякую, поки так і робитиму - ввічливо і твердо відстоюватиму свої і доччині кордони.
Що страшного в татових словах - вважаю, що всі слова,які чує людина, впливають, достатньо раз їх почути, а надто в дитячому віці, коли людина росте і вбирає в себе все, що чує і бачить.
Доповнення від автора питання ·
Не зрозуміла Вас з першого разу. Що страшного - нічого, бо це його відчуття. Було б приємніше, якби не ображався.
Так, я невдало сформував питання. То можете дозволити йому ображатися собі? Добре, то виходить що наразі ніщо не стоїть на заваді захисту своєї доньки і свого стилю виховання.
Доповнення від автора питання ·
Так, спробую дозволити ображатися! Відповідіиусіх додали мені якоїсь внутрішньої сили щодо відстоювання кордонів і сьогодні це було значно простіше для мого сприйняття. Дуже дякую усім!!!
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.

Пов'язані матеріали

Більше питань та статей на цю тему.

Пов'язані питання