Question by:
Аліна
Age:
19
Недовіра
Я не вірю,що мене можна любити. Не вірю навіть в любов мами, думаю, що її так звана любов це просто прив'язаність і почуття обов'язку переді мною. Коли хлопець каже, що любить мені стає приємно і я приймаю його слова, але через якийсь час я думаю, це брехня. Завжди є думка, що мене неможливо любити. Я себе почуваю завжди непотрібною, зайвою, дурною і сильно наївною. Появилась думка, що можливо це через взаємини з татом, який впринципі і нема і ніколи не було. Він ніколи мною не цікавився, коли дзвонив, то п'яний і це боляче. Я мушу змусити себе повірити в значимість для інших, але не виходить і я не знаю як це зробити.
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
