загубив конкретну ціль у житті, ланцюжок ускладнень

все почалося з Майдану: мені було майже 40 років, витримав і фізичне, і психологічне навантаження; дізнався що таке вірність та зрада, відчув потребу характеризувати світ та оточуючих як чорне або біле, як свій або чужий, відчув потребу у дружині (у шлюбі з 1994р) та доньці (1996р.н.), тощо. Як відчував себе, спав ночами тоді не звертав уваги.
Потім рік керував РДА (2014-2015рр.), коли намагався захистити людей від війни, був волонтером, намагався покращити життя людей, встояв проти спокус влади, намагань підкупу, тощо за що отримав купу пліток, намагання фін.підстави, догани, інше аж до звільнення з посади. На війну я не потрапив, хоча дуже хотів...
В той час відчув істотне погіршення самопочуття, яке у лютому 2018 завершилося констатуванням Ds: HVC. До того часу мені рекомендували привести до ладу справи- папери... Але дякуючи друзям та лікарям, вже у серпні 2018 аналіз HVС дав відсутній результат. Розпочався етап відновлення та подолання наслідків хвороби.
От саме в цей час втратив орієнтири: по старому жити і працювати не можна, нові маяки ніяк не знайду, відчуваю що починається якась апатія...
Раніше полюбляв фільми бойовики, детективи, тощо. Зараз розумію, що у плейлисті значно переважають мелодрами, які раніше взагалі не дивився. З 2014 року до тепер під час виконання гімну України не можу стримати сльози; плине кача і аналогічні твори викликають посилене серцебиття; спочатку вважав що став більш чутливим, але зараз маю підозру що це щось інше.
Лікар-інфекціоніст сказала мені, що хвороба була викликана нервами, врешті-решт, поліпшення почалося після призначення Анантаваті.
Якщо матимете змогу допомогти, буду вдячним.