Live:
Світлана Володимирівна Матюха
Світлана Володимирівна Матюха 49 minutes тому: «Вітаю. Зараз у вашого сина період становлення волі, тому тут потрібна особлива увага. Чим сильніше тиснути, тим сильнішим може бути опір. Тому важливо не зводити виховання лише до »
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 1 hour тому: «Багатьом людям буває важко впоратися із неприємними спогадами. Часто вони виявляються більш травмівними, ніж самі події, які вони пережили. Але ми не зможемо рухатися далі, не розл»
question author 3 hours тому: «Реакція на відповідь № 391514 для Володимир Анатолійович Тарасенко Шкода - про забраний телефон»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Вероника Age: 19

Дезадаптация

Я начала понимать,что пропала мотивация и интерес к чему либо кроме своего состояния. Раньше такого не было,но теперь мой фокус постоянно внутри себя. То есть бесконечно анализирую какое у меня настроение, что болит,часто слишком сильно зациклена на недомогании,слабости,бессилии,ни о чем не могу думать кроме собственной никчемности и бессилия. Но самое ужасное это то,что я совершенно абстрагирована от внешнкго мира. То есть я перестала ощущать какое-то участие. Я не могу заставить сеья сесть учить что либо,потому что очень сильно преобладает ощущение,что нету смысла пытаться, что всё равно всё будет плохо,ни в чем нету смысла.
Постоянно в голове пусто, речь замедленная,вялая,слишком спокойная,в общем мне это совершенно не свойственно. Мысли разбросаны,могу делать дело а потом вспомнить за ещё десяток дел. Последовательности в действиях абсолютно нет. Я с каждым днём всё больше деградирую. Я не знаю как есть,как спать,сколько отдыхать,как работать. Такое чувство,что я всё забыла.
Я замкнулась в себе,никого не слышу. Пока гуляли с одногруппниками я постоянно молчала. Мне стыдно,что все постяонно пытались меня поддерживать, а я никак не могу взять себя в руки. Я чувствую себя животным,и по своему поведению и по интеллекту,хотя всего каких-то полгода назад считалась одной из самых умных и сообразительных.
Мне почему-то даже нравится жить без амбиций,мне нравится ничего не хотеть,ни к чему не стремиться,я просто хочу спокойствия, а не эту гонку постоянную. Я так старалась все учебные года,всё делала на отлично,а потом в моей голове случился сдвиг. Я ненавижу учёбу,меня коробит от фраз " борись""это жизнь" "нужно брать себя в руки и просто делать"
Мой идеальный образ себя действительно такой,я хочу ощущать, что постоянно работаю. Но у меня и так ощущение,что ничего не выходит,всё бессмысленно.
Я не могу ни о чем больше думать, я думаю только о том,что ни в каком моём действии нету смысла. Я себя убиваю,мне кажется моё мышление деструктивнее ,чем вредные привычки. С чего мне начать изменения,если это возможно ...? Простите за такой хаотичный текст. Слишком много мыслей.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?