Проблема у вихованні дитини.

Доброго дня! Я виховую дівчинку 9 років, проживаємо з бабусею. Тато дівчинки живе далеко, ми розійшлися ще до її народження, досить рідко спілкуємось, тільки з моєї ініціативи. Я працюю на 2 х роботах щоб забезпечити родину. Вільний час проводжу вдома, особистого життя не маю.До початку повномасштабної війни, кожного року їздили відпочивати, в подорожі.. Намагаюсь дати дитині, все, на що вона заслуговує. Але, в нас іноді виникають великі сварки. Вона часто відмовляється виконувати мої найпростіші прохання(як сходити в туалет перед сном) , періодично бреше, хоч ми встановили на брехню табу, коли Я щось прошу спокійно, вона мене ігнорує, на 20й раз я починаю кричати, вона починає плакати... Багато плаче через дрібниці... Я хвилююсь за неї, сама себе ненавиджу дуже сильно, але не розумію, що мені робити і як пояснити їй елементарні речі, щоб вона дійсно формувала здорові звички(розчісування, порядок у кімнаті, овочі в раціоні, спокійні реакції у випадку маленьких прикрощів,повага до бабусі, піклування про себе)... Я у відчаї... Іноді ловлю себе на думці, що Я жахлива мати і Я інколи нещаслива в материнства, коли роками прошу збирати волосся, щоб в тарілку не спадало,а вона ніби робить назло. В нас бувають хороші дні, і моя дитина чудова дівчинка:розумна, талановита і неймовірно сильна. Та Я явно щось роблю не так... Допоможіть розібратись!