Проблема у вихованні дитини.

Добрий вечір, дуже Вам співчуваю...
"Та Я явно щось роблю не так..." - " Я у відчаї..." - ось що, не так. У такому стані звичайно все здається не так. Та й не дивно що Ви в такому стані : "Я працюю на 2 х роботах щоб забезпечити родину. Вільний час проводжу вдома, особистого життя не маю." - до того всього ще й війна ...

Доброго ранку!

Я у відчаї... Іноді ловлю себе на думці, що Я жахлива мати і Я інколи нещаслива в материнства

Давайте розмовляти по-дорослому. Згодні?
Ось дивіться, від чого Ви в розпачі -

коли роками прошу збирати волосся, щоб в тарілку не спадало,а вона ніби робить назло

Я щось прошу спокійно, вона мене ігнорує, на 20й раз я починаю кричати, вона починає плакати... Багато плаче через дрібниці...

І це на перший погляд.
А на другий - ось від чого:

Тато дівчинки живе далеко, ми розійшлися ще до її народження, досить рідко спілкуємось, тільки з моєї ініціативи. Я працюю на 2 х роботах щоб забезпечити родину. Вільний час проводжу вдома, особистого життя не маю.

Намагаюсь дати дитині, все, на що вона заслуговує.

Останнє особливо цікаве. Дитині намагєтесь дати, а собі НІ(!) Ви ж себе затиснули. Напружуєтесь. Стараєтесь. Жертвуєте... Чому?
Чому не піклуєтесь про себе? Про налагодження особистого життя? Невже від щастя відмовились і на собі поставили хрест?! Дочка це все відчуває. І мамине одноманітне життя на неї теж впливає.

Модель "пожертвувати заради дитини собою" - шкідлива модель. І для дитини, і, головно, для Вас. Ідеальних матусь не буває. Тому усвідомте - найкраще для дочки бути достатньо хорошою мамою(!) Дбайте про себе. Турбуйтесь про себе. Отримуйте ресурси для себе, щоби потім віддавати їх дитині.

В нас бувають хороші дні, і моя дитина чудова дівчинка:розумна, талановита і неймовірно сильна.

Цінуйте ці моменти. Вірте в спроможність дочки перерости складний період випробовування себе через протистояння дорослим. В цей час Вам особливо потрібні упевненість в собі, витримка, гнучкість реагування і мудрість.

Вона часто відмовляється виконувати мої найпростіші прохання(як сходити в туалет перед сном) , періодично бреше, хоч ми встановили на брехню табу

Доброго дня. Як думаєте, чому люди брешуть? Що відбувається, якщо дочка не сходить в туалет перед сном?

не розумію, що мені робити і як пояснити їй елементарні речі, щоб вона дійсно формувала здорові звички(розчісування, порядок у кімнаті, овочі в раціоні, спокійні реакції у випадку маленьких прикрощів,повага до бабусі, піклування про себе)

Ідеальних дітей не існує, вони є тільки у фантазіях батьків. Ваша донька взагалі сама не розчісується, не вміє піклуватись про себе і т.д.?

Я у відчаї... Іноді ловлю себе на думці, що Я жахлива мати і Я інколи нещаслива в материнства

Є такий вираз достатньо гарна мати. Мама не може бути на 100% гарною для своєї дитини, так як є живою людиною і їй приходиться витримувати різні складні почуття. Ви навряд чи жахлива мати, якщо 9 років піклуєтесь про дитину і у Вас є в тому числі і хороші дні. Але варто звернутись до психолога для індивідуальної роботи, щоб краще зрозуміти, чому Ви іноді відчуваєте, що являєтесь жахливою матір'ю, як з цим справлятись, і як краще вибудовувати відносини з дитиною згідно її віку та особливостей.

Вітаю.
"працюю на 2 х роботах щоб забезпечити родину. Вільний час проводжу вдома, особистого життя не маю"
Якщо я правильно зрозуміла, всю свою енергію, все своє кохання, мріїї, бажання, цілі-це все "в доньку" ( це не помилка)? . Все для неї? Не занадто важкий тягар для маленької дівчинки?
У Вашої донькі є власне життя, її бажання, її маленькі дівочі справи куди мама не має має доступу?

Мені здалося, що Ви дуже хочете в донці реалізувати "кращу версію себе". Ви не даєте дівчинці йти своїм шляхом, робити свої помилки, набувати свій досвід. Це дуже здорОво, що Вона чинить супротив. Вона хоче залишитись собою.
При цьому, ще й намагаєтесь бути "ідеальною" мамою. У Вас все повинно бути на "відмінно"?

Сила дії дорівнює силі протидії. Чим сильніше будете тиснути на доньку, тим сильніше Вона буде робити "назло". Але так можливо й "зломати". Тоді вона стане дуже зручною, гарною дівчинкою, але, на мою думку, нещасною. Бо Ваша донька навчиться пристосовуватись, виправдовувати чиїсь сподівання, втілювати чиїсь мрії. Жити як Ви- чужим життям .

Якою Ви хочете бачити свою доньку у майбутньому? Слухняною, покірливою, без власної думки, яка хоче догодити усім, яка не може прийняти власне рішеня? Або іншою? Якою саме?

"Та я явно щось роблю не так... Допоможіть " Це привід звернутися до фахівця, бо це питання про Вас, а не про Вашу доньку.

Схоже ви стомилися, вам важко з усім добре справлятися і ви відчуваєте провину через те, що не усе виходить ідеально.
Спробую припутити, що якщо копнути глибше то виявиться, що ви відчуваєте себе проігнорованою та знеціненою. Ви намагаєтесь бути хорошою мамою і дати вашій доньші все найкраще. Але можливо для вашої доньки важливими можуть виявитися не ті речі, що для вас. В 9ть років дитина вже здатна сказати, що робить її щасливою та викликає почуття, що мама її любить та турбується про неї. І можливо це (важливе) не про туалет перед сном і зібране волосся.