Сепарація дорослого сина.

Слава Україні!Шановні психологи,дайте пораду.В мене 2 сина 19 та 16 років.Запитання стосується старшого сина.Він навчається в університеті на 3 курсі.В ранньому дитинстві був дуже прив'язаний до мене.Характер в нього непростий.В школі він залив сала за шкуру вчителям,деякі занизили оцінки через погану поведінку.ЗНО він здав непогано ,вступив на бюджет,2 роки отримував стипендію,зараз не отримує.Ми живем в селі,він живе з нами.Навчається в основному онлайн.Не працює і я бачу,що не хоче.Особливих амбіцій не має.Часто в нього до мене різноманітні претензії,критикує мене.А в нас в місті є пустий будинок(залишився чоловіку від батьків,вони померли)І я в таких випадках відповідаю сину,що він вже дорослий і може жити окремо і робити так,як хоче сам.Я буду допомагати,але повністю забезпечувати матеріально не зможу,доведеться працювати.Багато його однолітків і навчаються,і працюють.Я б дуже хотіла бачити свого сина щасливим,самостійним і успішним.Зовсім не хочу,щоб він був довго прив'язаний до мене.Не проти,щоб він жив окремо вже зараз.Хочу,щоб він своєчасно сепарувався від батьків і жив своїм життям.Може,я поспішаю і ще рано?Хочу почути думку психологів з цього приводу.Дякую за увагу