Чи варто чекати поки партнер вирішить проблему?

Живу разом із хлопцем 19 років. Ми познайомилися на відстані, коли я була за кордоном. Я приїхала в Україну до нього. Він жив з мамою і мав тимчасову роботу. А коли я приїхала, ми зняли квартиру і стали жити разом спочатку на його збереження, потім на мої. Я не маю роботи тут, він теж. Ми думали яб бі вийхати разом за кордон, і поки не маємо ніяких варіантів, та я зрозуміла, що він не дуже й хоче їхати, тільки заради мене поїхав би. І потім ми домовилися, що він знайде роботу і буде нас забеспечувати. Я не хочу тут працювати, бо мрію поїхати знову і працювати за кордоном. І от гроші в нас скінчаться з дня на день, а він так і не знайшов роботи і я навіть не знаю, чи шукає. Я не знаю що він думає, просто дуже хвилююся і не знаю як ми будемо жити. Я боюся йому казати *шукай роботу, ти ж обіцяв*, мені здається що так буду тиснути на нього. Я тільки кажу, що дуже хвилююся, а він замовкає і відсторонюються. Намагається відволіктися на фільм, або на гру. І більше нічого не відбувається. Я вже думаю, може мені тут знайти роботу, і тоді може він теж знайде і так буде чесно? Але мене це не влаштовує. І якщо я знайду тут заробіток, то лише тимчасово, что б мати змогу потім знову поїхати. Але я так не хочу його кидати тут, і стосунки на відстані - це тяжко (ми з таких починали). Не знаю що робити? Що казати йому? Я розумію, що йому теж це психологічно важко. Але я вже не можу просто сидіти і чекати поки в нас не буде що їсти... І чекати, що він з цим наважиться зробити... І чи варто?