Question by:
Сяо
Age:
20
не вмію долпти труднощі.
я вже другий день підряд їду здавати документи до гуртожитку. Я була єдина, но мене потрібно було припахати прибирати кухню без підручних засобів, бо так треба, я не жила ціле літо там, всіх поселяє без проблем, а на мене кричала так, ніби я спалила їй гуртожиток. Я розумію що в мене завжди агресивний вираз обличча, но я не намірена посміхатись просто так усім, я слабе звєно, мною легко маніпулювати, довести до сліз. Я буду тією людиною із групи, де за нічого получить все рівно, а винних не покарають. Я розумію що це труднощі життя, на людей не варто звертати уваги. Слухала купу історій , де люди слухали таке і кожного дня. Але я раніма, одразу ображаюсь, гірше - в сльози. Я вкурсі, що поводжусь як дитина, боюся всього, але я хочу знайти спосіб це перебороти. Як відпускати це, гірше того я починаю усім з цим ділитись, шукаю допомогу. Всі вже знають що я панєкьор такий що капець. Сприйняти все легше не можу. Айщ
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
