«У стосунках дітей і батьків на дитину набагато більше впливають почуття ...»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Kitty Age: 30

Чому відчуваю злість і байдужість як реакцію на втрату

Доброго дня.
Раптово пропала киця, все обшукали і ніде її немає. 2 роки вона жила з нами як член сім'ї. Підібрали її з вулиці кошеням, хтось підкинув, було холодно, вона жалісно мявкала. Відігріли, лікували, любили, піклувалися, багато проблем на початку з нею було, справлялися, хвилювалися як за дитину, жаліли, турбувалися. Я любила цю тварину і була до неї прив'язана. Зараз вона пропадала, і все що я відчуваю – це злість і байдужість. Всякі неприємні думки – краще вже б її не було, відчуття ніби її ніколи й не було, ніби сміття саме себе винесло, та пішла вона, якщо вона повернеться то я вже не захочу її прийняти, я більше ніколи не захочу завести кота. Ніяково через такі думки і емоції, вони здаються мені якимось дивними і недоречними, що я якась ненормальна, якщо не сумую, не побиваюсь, не продовжую шукати.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?