Live:
question author 3 hours тому: «Реакція на відповідь № 391402 для Людмила Петровна Колесник Дякую Вам за таку змістовну відповідь. Багато з того, що Ви написали, дуже відгукнуло»
question author 3 hours тому: «Реакція на відповідь № 391401 для Володимир Анатолійович Тарасенко Дуже дякую за таку глибоку відповідь. Мені дуже відгукнулася Ваша думка про по»
question author 3 hours тому: «Реакція на відповідь № 391400 для Ирина Константиновна Зубиашвили Дякую Вам за таку детальну відповідь. Дійсно, у мене є відчуття, що чоловік не»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Елі Age: 22

Невизначеність у почуттях та стосунках

Добрий день,буду вдячна за рекомендації
Близько року тому на одному із заходів,я познайомилась з компанією, в якій був один хлопець. Після цього ми почали спілкуватися,переписувались та згодом гуляли разом в компанії, пізніше вже удвох. Приблизно за пів року він зізнався у почуттях. Мені стало дуже страшно, адже я не хотіла стосунків, бо дуже боюсь їх через недовіру до хлопців (були ситуації,коли вони робили мені дуже боляче),крім того на той час я не знала що сама відчуваю до нього.Проходив час, ми продовжували спілкуватися як друзі, але з'являлось більше романтики у словах,діях-по типу квітів та інших приємних речей.Останнім часом ми вже можемо говорити про майбутню сім'ю і т.д.Проте, дуже часто у мене є бажання втекти, прошу перестати спілкуватись зі мною, бо відчуваю, що не люблю його як хлопця,хоча я точно не знаю цього.Довгий час я собі забороняла взагалі в когось закохуватись,і це перше таке серйозне спілкування. Він дуже добрий,розумний,уважний та досить романтичний,що подобається.Але часто думаю,що він надто хороший для мене,я не зможу його любити так сильно як він мене, за що відчуваю провину.Ми з ним це обговорювали,але він каже що це я надто хороша для нього і насправді по моїх проявах він бачить,що я люблю його.Але я невпевнена,бо часто якісь його прояви мене нервують. Зокрема, те що він дуже комунікабельний з іншими дівчатами, але говорить,що це просто ввічливість та культура, ніхто інший йому не цікавий.У мене ж,на мій превеликий жаль,є дуже сильна ревність,
якої я б хотіла позбутися.Розумію,що це може свідчити про мою невпевненість у собі та недовіру до нього, але як їх позбутися не знаю.Мене в школі,та й коли вже була трохи старшою хлопці не сприймали як красиву дівчину,і хоч за ті роки я змінилась,але не можу повірити у те, що мене можна кохати та вважати прекрасною,-як це робить мій друг. Мені не хочеться далі тікати від нього(а саме тоді я можу побачити як йому потрібна, бо він дуже старається відновити спілкування; хоча він і так часто мені говорить про те яка я важлива та цінна для нього). не хочу ревнувати його і відчувати такі сильні емоційні гойдалки - то мені з ним добре, то мені погано. Він це все ще й має терпіти, і мені дуже шкода його, але в мене таке відчуття, що я по-іншому не можу, оскільки я вже не раз пробувала ставитися до нього добре, усвідомлюючи яка він хороша людина, але мене вистачало на декілька днів. Бажання втечі виключається лише, коли у нього щось стається і потрібна підтримка, тоді я є справжньою,турботливою.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?