Хочу розлучитися хлопцем, але постійно страх мене з\\\'їдає і вівдкладую

Зустрічаюсь з хлопцем 3 роки із них два роки проживаємо разом. Вже понад рік мене не полишають думки, що наші шляхи різні, бо коли ми почали зустрічатися мені було 19 років і за цей час моє життя та погляди на життя змінилися. Інколи я думаю, що він не змінюється, стоїть на місці і не хоче покращувати життя. Я хочу подорожувати, розвиватися, покращувати своє карєру. Ми говорили кудись поїхати, але кроків від нього я не бачу. Я не бачу, щоб він якось намагався різнобарвити наше життя. Потсійно я це роблю, пропоную туди підти, кудись поїхати, щось придумати.

За цей місяць активно з\'являються думки, що я хочу розлучитися. Я ніколи не жила одна, і мені хочется присвятити час собі на самопізнання. Хочу насолоджуватися життям, а не проживати його. Не хочу постійно очікувати від ньгого на кроки до покращення життя. Мені тяжко зробити крок на розлучченя, бо я до нього прив\'язана, мені страшно зробити йому боляче, а ще з урахуванням, що він буде переїджати в інше місто (якщо ми розлучимося), то це буде дуже довго і напряжно. Я боюсь всього цього процесу і навіть зараз пишучи це я відчуваю тривогу. Мені страшно залишитися одною, дуже великий цей страх, але з іншої сторони я це потребую, я знаю, що я буде щасливіще без нього. Як перебороти страх і не очікувати момента?