придумала собі розлад?

доброго вечора. є проблема: не розумію, чи придумала я собі розлад, чи він дійсно є? з дитинства ображали за зайву вагу, але й з дитинства намагалася схуднути. загалом, поради зі схуднення давала мені мати (а-ля: не їсти солодке та після 6 вечора). так все продовжувалося, і потім, у класі 6-му, вже почала сильно голодувати (1-3 дні могла тільки пити воду). одного дня я вирішила подивитися відео про рхп бо цікавлюся психологією. і як я здивувалася, коли дізналася, що кожен день думати про свою вагу та способи схуднення-не окей. так все було до дев\'ятого класу. на той момент я схудла на 20 кг за 1,5 міс (проносні, туалет після прийому їжі, голодування, тренуванря), з\'явилися ще й слухові та візуальні галюцинації. розповіла батькам, звернулися до психолога, а після й до психотерапевта. пила таблетки, галюцинації пройшли, але не думки про схуднення. під час прийому препаратів набрала вагу, жалілася психотерапевту. на останньому прийомі вона сказала: -дуже схоже на булімію, але ще неділю подивлюся на твій стан. через неділю вона звільнилася. мама постійно худне та постійно питає як і що робити в цьому плані, бо я ж типу \'профі\'. не раз пояснювала, що не можу правильно худнути бо не в ремісії та не можу давати поради, на що отримую відповідь: -тобі не поставили діагноз у мед карту, не вигадуй собі хворобу, з тобою все нормально. і ось я думаю, може дійсно я попросту піддалася впливу тих відео про рхп та насправді все окей? не розумію. я не вважаю себе прям людиною з цією проблемою, але згадую як була щаслива коли психіатр сказала мені про булімію. може, це попросту бажання бути \'не такою, як всі\'? а ще, є думка про те, що це могло передатися від батьків. мама постійно худне, тато переїдає. намагаюся молодшого брата завжди підтримувати, щоб в нього такого не було. поясніть будь ласка, чи може бути це попросту вплив? дякую за увагу до мого питання.