Де істина

Ситуація наступна:
Є чоловік який веде себе наступним чином:
Коли йде до мене завжди запитує, щось взяти по дорозі, якщо скажу завжди візьме без проблем, якщо скажу нічого не треба прийде з пустими руками.
Якщо якась проблема питає чи треба допомога, якщо кажу так, то допомагає, а якщо кажу ні, то ні.
З великою вдячністю відноситься до всього що я для нього роблю, все цінить і дякує.
Питає, що я можу для тебе зробити?
Якщо я скажу що хочу, то зробить без проблем, якщо скажу нічого, то нічого і не зробить.
Якщо посварилися і я кажу: все, це остаточно кінець, то він поважає моє рішення і не наполягає.
І та далі в цьому напрямку.
А мене це все скажено бісить.
Бо в моєму розумінні чоловік не має питати, а має мовчки робити.
Мовчки прищрдити з повними торбами, мовчки допомагати і вирішувати мої проблеми, не питати : “Я не хочу щоб ми розходилися. Це твоє остаточне рішення?“, а мовчки прийти з квітами і ломитися у двері.
І так далі в цьому напрямку.
Для мене це наче не бажання піклуватися про кохану людину, а вдавання цього бажання.
Наче чоловік має не говорити, а мовчки робити.
І мене це скаженно злило, що я маю казати, просити і відповідати чесно чого я хочу, а я хотіла щоб він сам додумувався.
А нещодавно почула таку фразу, що чоловік який все робить не запитавши чи треба чи хоче цього жінка, насправді психопат, нарцис і аб'юзер, а нормальний психічно здоровий чоловік буде питати і я прям офігіла.
Типу він ще справді ніколи мені ні в чому не відмовив.
Якщо я прямо казала: зроби це, купи це, поїхали туди, то він все це робив.
Якщо на його пропозицію допомогти, купити, зробити я погоджувалася, то він ніколи не зливався.
При чому, він завжди питав, але я рідко коли відповідала чесно (бо мене бісив сам факт, що він питає а не мовчки робить) і наче на зло йому казала: нічого не треба.
А потім злилася що він нічого і не зробив.
Були ситуації коли йому щось не дуже хотілося і він знав, що я це хочу і він казав: я так не хочу, але якщо ти хочеш то я зроблю і я знову ж таки на зло казала, ні не хочу, і він спокійно відповідав ну ок і було як він хоче.
І я прям закіпала, здавалося він думає лише про себе, наче я і мої бажання для нього не важливі.
Але зараз вже згадуючи, що були й ситуації (хоч і набагато рідше), коли я відповідала: так я так хочу і він казав ок і було по моєму.
Тобто він міг легко сказати що він хоче, що йому подобається і не подобається, а я не могла і злилася що він отримує що він хоче а я ні.
Коли ми посварилися, я так злилася що він в повідомленн