Live:
Алена Губа
Алена Губа 50 minutes тому: «Добрий день. На питання, яке ви ставите неможливо відповісти однозначно "так" або "ні", тому що виникає багато моментів, які потребують прояснення. На це потрібен час і, схоже, не »
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 1 hour тому: «Щодо незапланованої вагітності - у Бога свої плани. Розумію, якщо важко прийняти рішення самостійно - намагаєшься поділити відповідальність. Поки що це виходить не на користь ваш»
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 1 hour тому: «Понимаю вас. Как мама вы ищете лучшего для сына. К сожалению, нет уверенности в том, что с женой он обретёт смысл жизни, многие женатые люди тоже так говорят о жизни. И если он сам»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Nickname_1385c Age: 44

Не планована вагітність

Не запланована вагітність в 44

Добрий день. Мені 44. Входила в предменопаузу, але завагітніла. Маємо двох доньок (7 та 9 років).
Зараз 9й тиждень вагітності. У мене жахливий стан, і чітке переконання/відчуття, що я більше не хочу дітей (це доречі обговорювалось раніше і було прийняте рішення- спеціально не вагітніти, а якщо станеться випадково - будемо діяти за ситуацією).
Я не хочу виношувати (мені шкода своє тіло), не хочу народжувати (ні природньо, ні КС), не хочу годувати, піклуватись, не спати. Не хочу втрачати роботу навіть тимчасово (на котрій я вже не функціональна, через свій внутрішній стан і постійну тривогу).
Тобто, якщо я малюю картинку вагітності, а потім ще й народження дитини - мене охоплює жах і паніка.
Говорила з чоловіком. Він намагається бути спокійним, займається старшими дітьми, робить усе щоб було мені комфортно, але не приймає такого рішення як переривання вагітності. З його сторони причин багато і якщо у нього вони позитивні (перша причина вільний виїзд з країни, остання « а якщо ми вбʼємо ненародженого сина»- а це його заповітна мрія), в мене ж всі ці роздуми викликають тільки сльози, поганий настрій, апатію.
Мій психолог за збереження вагітності - тому хочу почути альтернативу думку.
В підсумку - я дитину не хочу (і думка про переривання приносить спокій), всі довкола - прекрасно уявляють нас, як багатодітну сімʼю.
Дітям ще не говорили про вагітність - щоб не тривожити їх.
Я наче приймаю факт, що гормони з часом зроблять Марію справу і умовно з 12го тижня вона значно легше, але якщо раптом це не відбудеться ні після 12, ні після 18, ні після 24 тижня вагітності, от що робити тоді? А якщо після народження буде депресія (в анамнезі)? І так далі.
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Want to ask a psychologist a question online for free right now?

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
Log in or register to answer.