Питання від:
Nickname_1385c
Вік:
44
Не планована вагітність
Не запланована вагітність в 44
Добрий день. Мені 44. Входила в предменопаузу, але завагітніла. Маємо двох доньок (7 та 9 років).
Зараз 9й тиждень вагітності. У мене жахливий стан, і чітке переконання/відчуття, що я більше не хочу дітей (це доречі обговорювалось раніше і було прийняте рішення- спеціально не вагітніти, а якщо станеться випадково - будемо діяти за ситуацією).
Я не хочу виношувати (мені шкода своє тіло), не хочу народжувати (ні природньо, ні КС), не хочу годувати, піклуватись, не спати. Не хочу втрачати роботу навіть тимчасово (на котрій я вже не функціональна, через свій внутрішній стан і постійну тривогу).
Тобто, якщо я малюю картинку вагітності, а потім ще й народження дитини - мене охоплює жах і паніка.
Говорила з чоловіком. Він намагається бути спокійним, займається старшими дітьми, робить усе щоб було мені комфортно, але не приймає такого рішення як переривання вагітності. З його сторони причин багато і якщо у нього вони позитивні (перша причина вільний виїзд з країни, остання « а якщо ми вбʼємо ненародженого сина»- а це його заповітна мрія), в мене ж всі ці роздуми викликають тільки сльози, поганий настрій, апатію.
Мій психолог за збереження вагітності - тому хочу почути альтернативу думку.
В підсумку - я дитину не хочу (і думка про переривання приносить спокій), всі довкола - прекрасно уявляють нас, як багатодітну сімʼю.
Дітям ще не говорили про вагітність - щоб не тривожити їх.
Я наче приймаю факт, що гормони з часом зроблять Марію справу і умовно з 12го тижня вона значно легше, але якщо раптом це не відбудеться ні після 12, ні після 18, ні після 24 тижня вагітності, от що робити тоді? А якщо після народження буде депресія (в анамнезі)? І так далі.
Добрий день. Мені 44. Входила в предменопаузу, але завагітніла. Маємо двох доньок (7 та 9 років).
Зараз 9й тиждень вагітності. У мене жахливий стан, і чітке переконання/відчуття, що я більше не хочу дітей (це доречі обговорювалось раніше і було прийняте рішення- спеціально не вагітніти, а якщо станеться випадково - будемо діяти за ситуацією).
Я не хочу виношувати (мені шкода своє тіло), не хочу народжувати (ні природньо, ні КС), не хочу годувати, піклуватись, не спати. Не хочу втрачати роботу навіть тимчасово (на котрій я вже не функціональна, через свій внутрішній стан і постійну тривогу).
Тобто, якщо я малюю картинку вагітності, а потім ще й народження дитини - мене охоплює жах і паніка.
Говорила з чоловіком. Він намагається бути спокійним, займається старшими дітьми, робить усе щоб було мені комфортно, але не приймає такого рішення як переривання вагітності. З його сторони причин багато і якщо у нього вони позитивні (перша причина вільний виїзд з країни, остання « а якщо ми вбʼємо ненародженого сина»- а це його заповітна мрія), в мене ж всі ці роздуми викликають тільки сльози, поганий настрій, апатію.
Мій психолог за збереження вагітності - тому хочу почути альтернативу думку.
В підсумку - я дитину не хочу (і думка про переривання приносить спокій), всі довкола - прекрасно уявляють нас, як багатодітну сімʼю.
Дітям ще не говорили про вагітність - щоб не тривожити їх.
Я наче приймаю факт, що гормони з часом зроблять Марію справу і умовно з 12го тижня вона значно легше, але якщо раптом це не відбудеться ні після 12, ні після 18, ні після 24 тижня вагітності, от що робити тоді? А якщо після народження буде депресія (в анамнезі)? І так далі.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
