Live:
Анна Автонділова
Анна Автонділова 1 hour тому: «Доброго дня! Помічаю, що в вашому тексті дуже багато епізодів про реакції інших людей на вас - мами, тати, дідуся, незнайомих людей на весіллі. І водночас кожне ваше рішення ви дет»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 2 hours тому: «Дякую Вам за відверту відповідь та за розгорнуті уточнення, завдяки яким тепер можна більш впевненіше говорити про те, що все таки могло змусити Вас піти на стосунки з іспанцем. Л»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 3 hours тому: «Вітаю !Розумію. Тоді це має бути відповідь психологині на запит клієнтки, а не звернення до вас особисто. Ось варіант у стилі екзистенційної психотерапії — професійний, але живий і»
You are reading a translation of this question from the original language: Ukrainian
Question by: Mongol Age: 31

Отец, инфантильность

В последнее снится отец. Обычно сон развивается как какая-то внутрисемейная проблема, где я пытаюсь доказать свою позицию отцу, после чего спор становится ожесточенным и переходит в драку, которую я начинаю и заканчиваю обычно ударом отцу в лицо

В жизни такого никогда не происходило, единственное, что подобное происходило, как-то в 17-18 лет он был в бешенстве от моего поведения и, схватив меня за грудки, ударил в грудь.

Разговор шел о мой беззалаберности и неверии в то будущее, которое я пытался ему донести. Было достаточно горько, обидно и гневно. После — подобных сиутаций не случалось

Вообще, он был достаточно справедливым и уровым родителем. Наказывая, он всегда делал это в качестве наказания, а не вымещения собственных эмоций. Примерно, лет в 11 он перестал относится ко мне как ребенку. Это произошло достаточно резко и я не помню причин, которыми бы я вызывать осуждение и неприятие. Словно я просто резко стал старше для него и он перестал ко мне относится как к ребенку. Этого тоже не хватало мне. До сих пор помню, как он приходил с работы и каждый второй-третий день он приносил мне что-нибудь от зайчика. Баловал и любил

Сейчас я чувствую, как во мне формируется какая-то сущность, требущая самоутверждения, признания меня как сильной личности. Как в моральном смысле — в виде контроля над ситуацией, какаябы она не происходила. Так и в физическом — впервые за 30 лет занялся очень плотно боевыми единоборствами, год уже

Замечаю также, что становлюсь сторонником идеи насилия в виде справделивого наказания или юморного свершения правосудия судьбы. Думаю, что причинить заведомо боль не смогу, однако совершенно ровно и с черным юмором отношусь к ситуациям, где людям обстоятельства или другие люди приносят возмездие в виде больного щелбана.

Видимо, как-то это все связано, — попытка вернуть уважение и признание отца, также выражающееся в желании отплатить ему за тот тогдашний удар

Все это мешает мне как-то. Вместо взросления я становлюсь каким-то агрессивным подростком, которым не был в юношестве. Да еще этот сон...

Подскажите, как быть в подобной ситуации и что это все значит? Как мне поступить, чтобы раскрепостить, отпустить самого себя и избавиться от этого желания самоутвердиться?
...
What are these ratings?

Question Ratings

Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.

You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.

If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.

For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.

Psychologists’ answers

There are no answers to this question yet.
This question is archived. New replies are no longer accepted.
Log in or register to answer.
Want to ask a psychologist a question online for free right now?