Дівчина не знає, чи любить. Каже, що їй потрібно подумати.

Зустрічаємося півтора роки. Стосунки на відстані, але бачимося вихідними, влітку весь час проводимо разом. Ми обидва були щасливі, поважали і цінили. Планували мій переїзд і життя разом.
Говорили про спільне майбутнє і планували його.
Але тиждень тому стали мало спілкуватися, вона була зайнята навчанням, багато часу проводила с подругами. Мені здклося, що їй недобре, бо вона майже нічого не їла і начебто не могла бути наодинці.
Я вирішив запитати, що коїться, чи все в неї добре і чи любить вона взагалі. Вона сказала, що не знає, що їй погано у психічному плані. Запропонувала проговорити про це потім щоб завтра все було добре (завтра був день народження нашого друга). Я змінив тему і ми трохи поговорити про всіляке. Наступного дня вона приїхала, ми зустрілися і нормально спілкувалися, мені навіть здавалося, що все добре. Але потім вона стала говорити лише зі своєю подругою. Тому я від неї віддалився, їй було весело і вона не звертала на мене увагу.
Коли ми опинилися удвох я вирішив запитати, що сталося і що вона відчуває. Вона сказала, що не знає, що їй треба подумати, що її втомлює відстань, що нічого не сталося і я робив все чудово, але в неї просто "щось стрельнуло", начебто в неї з'явилися думки, що почуттів немає і вона не стала з ними боротися, також сказала, що хоче дружити. Я питав, що її хвилює (можливо її лякає прив'язаність, чи щось таке), але вона не могла дати ніяких відповідей. Мені здалося, що вона просто не хоче засмучувати мене і псувати вечір. Але я сказав, що буду чекати, поки вона подумає. ( Це було позавчора, ми не говорили про це більше, тож можливо вона справді думає, або ж відтягує момент щоб мене не травмувати).
Наступного дня вона поїхала, писала мені, ми трохи спілкувалися, хотя я вирішив дати їй час побути без мене.
Сьогодні ми не говорили, я не пишу, але не знаю, чи правильно це і що правильно взагалі.
Тож що робити мені, якщо я хочу зберегти стосунки і допомогти їй?