Question

11-02-2023

(Заздалегідь вибачте мене за не дуже гарну українську, нема змоги розмовляти нею, тому хоча б пишу тексти українською)

Доброго вечора, тільки що змогла усвідомити та встановити свою проблему, через яку погіршуються мої відносини з близькими мені людьми та колегами. Справа в тому що я певно песиміст, бо коли мене просять щось зробити на кшталт походу до магазину, або прогулянки це викликає в мені бурю негативних емоцій. Така поведінка в мене певно була завжди, ще з шкільних років точно. Зроблю невеличкий приклад щоб було трішки більш зрозуміло. Нещодавно я один день працювала як офіціантка в невеличкому готель-ресторані, так би мовити допомогла на роботі, то був стіл на тридцять осіб, усі були чоловіки та якісь там священики. З самого початку настрій був жахливий бо я запізнилася (це теж одна з моїх слабких зон, не було і дня коли би я не спізнювалась) на десять хвилин чим трохи розлютила мого директора, але не фатальна помилка для мене. Все вже було готово, гості почали заходити до зали, а я намагалась хоч якось узяти себе до рук та зібралися на роботу. Але мені вже так все було ненавистно в цій роботі була неймовірна роздратована, та розлючена, мене нервувало просто усе і всі, але так як я була офіціанткою намагалась тримати лице, тому виходячи до зали посміхалася, пішов робочий процес, інколи я трішки косячила, на що звертала увагу моя колега та виправляла мене, але в цілому все йшло непогано, я заспокоїлась, і вже під середину обіду бігала по залі разносячи іжу з цілком справжньою усмішкою з відчуттям що все добре і вечір проходить непогано.

Так що ж в все ж таки зі мною не так?? Я постійно спочатку дуже агресивна і зовсім не хочу нікуди йти і нічого робити, а потім навпаки радію тому що все ж таки погодилася та пішла. Це проблемно, бо колеги часто бачать мій настрій і вважають що я незадоволена роботою і вона мені зовсім не подобається, хоча насправді я отримую від неї задоволення. Просто певно я їжак який з початку завжди злий а через деякий час добрішає.

Вопрос от: Саша; Возраст: 20

понравился вопрос?

11-02-2023 23:45:16Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 334234 для Віталій Вікторович Бондарчук

Добрий вечір і Дякую за відповідь.
Зазвичай коли мене просять щось зробити мені зовсім не хочеться цього робити, але якщо все ж таки йду і роблю це, бо дійсно потрібно або це частина роботи, знаходжу якісь плюси і думаю що все не так погано, знаходжу плюси.
По типу до сильнішої агресії не хочу йти у магазин навіть якщо він знаходиться дуже близько, а вже коли пішла, думаю що навіть гарно що вирішила піти, невеличка прогулянка на свіжому повітрі для мене.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Віталій Вікторович Бондарчук (Вінниця) · Answer 1 · 2023-02-11 23:40:46

Доброго вечора, Ви хвилювалися перед новою для Вас подією, яка накладає на Вас відповідальність і це хвилювання проявлялося у змішаних відчуттях роздратування, нервозності, хвилювання і дискомфорту.
Що стосується роздратування, коли Вас просять щось зробити - Вам самій хочеться це робити, чи це лише бажання того хто просить?

Віталій Вікторович Бондарчук (Вінниця) · Answer 2 · 2023-02-12 00:01:57

Будь ласка)
Тобто Вам зовсім не хочеться, але Ви змушені це робити, але щоб компенсувати і втішити себе, намагаєтеся, як Поліанна - знаходити в цьому плюси. Але все одно неприємний той факт, що виконуючи бажання інших Ви живете не своє життя. А що насправді хочете Ви, які Ваші мрії і бажання?

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 3 · 2023-02-12 04:11:08

цитата:

мені зовсім не хочеться цього робити, але якщо все ж таки йду і роблю це, бо дійсно потрібно

Саша, у Вас существует внутренний конфликт между "хочу" и "должен".
И чаще всего "побеждают" Ваши "долги" -

цитата:

йду і роблю це, бо дійсно потрібно

Хотя Вы и пытаетесь найти этому оправдание на уровне логики -

цитата:

знаходжу якісь плюси і думаю що все не так погано

но Ваше бессознательное все равно не "прощает" Вам наличие дисбаланса между долгами и желаниями и проявляется в виде агрессии.

Если Вы хотите изменить свои

цитата:

неадекватні реакції на різні події

Вам необходимо, в первую очередь, уменьшить свои "долги". И после этого разобраться с тем, чего Вы хотите и осуществить желаемое (это касается всех сфер Вашей жизни, а не только работы).

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 4 · 2023-02-12 09:38:17

Добрий ранок, Саша!

цитата:

Справа в тому що я певно песиміст, бо коли мене просять щось зробити на кшталт походу до магазину, або прогулянки це викликає в мені бурю негативних емоцій. Така поведінка в мене певно була завжди, ще з шкільних років точно.

Можу припустити, що Ваш песимізм та перша негативна реакція сформувалися в дитинстві. Напевно, через те, що вкрай рідко дорослі цікавились Вашими бажаннями.
Або безцеремонно втручались у Ваші справи, примушуючи їх облишити і зайнятись тим, що, начеб-то, потрібно.

Супротив у відповідь закарбувався. І тепер несвідомо включається перед будь-якою новиною.

Отже, потрібно йти у той ранній клубок почуттів, обірваних бажань і реконструювати звичний досвід, вивільняючи незатьмарене нічим сприйняття реальності.

Це можливо.Обирайте фахівця і починайте змінювати звичний хід подій.

Наталия Павловна Венглинская (Київ) · Answer 5 · 2023-02-12 10:03:04

Саша, доброго часу доби!
У Вас чудова українська!

З того, що Ви описали, я не думаю, що Ви песиміст. Я більш склона вважати, що тут проблема в іншому.

цитата:

Така поведінка в мене певно була завжди, ще з шкільних років точно.

А що з Вами відбувалося у шкільні роки?

цитата:

бо я запізнилася (це теж одна з моїх слабких зон, не було і дня коли би я не спізнювалась)

- Це може бути поведінка уникання. Коли є сформований страх, що все буде погано - психіка, Ваш мозок буде робити все можливе щоб уникнути цього поганого. Тож запізнення можуть бути як захист від можливих поганих, неприємних подій.

цитата:

я намагалась хоч якось узяти себе до рук та зібралися на роботу

Що значит "взяти в руки"? А що тоді з Вами відбувалося? Які були думки та емоції?

цитата:

Я постійно спочатку дуже агресивна і зовсім не хочу нікуди йти і нічого робити, а потім навпаки

це може бути сформована у дитинстві та закріплена у підлітковому віці захисна поведінка. Скажіть, які події, справи, або буденні речі в дитинстві\підлітковому віці Ви робили і це призводило до фіаско? Або якщо навіть Вам вдавалося зробити завдання добре - все одно Ви отримували критику і наганій, що зроблено не ідеально? Хто найбільше і болючише Вас критикував в дитинстві та підлітковому віці?

Я б радила обрати фахівця та попрацювати з психологом. Бо Ваше питання в форматі сайту\форуму\книжок\лекцій не вирішити. Це треа пропрацювати болісний досвід та віднайти і закріпити автентичні моделі реагування та мислення. А це доволі тривалий та кропіткий процес.

Наталия Горская (Київ) · Answer 6 · 2023-02-12 23:18:20

Саша, варто навпаки уважніше прислухатись до свої з перших реакцій, бо це дає шанс зрозуміти, що насправді відбувається з Вами.
Не гасити їх, не "заговорювати доводами розуму", а заглиблюватись в них.
Наприклад, "я не хочу йти на цей бенкет, не хочу бачити..., чути ..., відчувати себе ...".
Не треба "запевняти" себе, що ця робота подобається.
Важливо дійсно зрозуміти свої почуття.
В роботі офіціанта є багато складних моментів, які дійсно можуть дратувати, і гості часто поводять себе зухвало, і керівництво може бути некоректним, і колеги можуть поводити себе по-різному.
Ви кажете, що Вам подобається ваша робота. А чому саме таку роботу обрали?
І що Вам не подобається в ній?
Що взагалі дратує в житті?
Ваша психіка набагато мудріша, ніж ті "доводи", що каже розум.

В мене неадекватні реакції на різні події