Як наважитися на розмову?

Мария Радченко психолог

Дніпро · 23.01.2024 21:46

Доброго вечора!

Ви описуєте динаміку співзалежних стосунків. Спочатку з батьком, потім - з одним партнером, тепер - з іншим. Така проблема потребує довготривалої психотерапії, тобто не для формату переписки.

Проте, Ви пишете, що перші стосунки з громадянським чоловіком у Вас вийшло розірвати. Як Вам це вдалося? Після якої події в стосунках Ви наважились поставити крапку? Що дало Вам ресурс припинити жити з людиною, яка п'є? І що заважає зробити те саме зараз?

Підтримали: 2

Павел Леонидович Басанский Тетяна Штапова

Мария Радченко психолог

Дніпро · 23.01.2024 22:03

цитата:

Мені стає його шкода.

Зрозуміла, що Вам шкода його. Але чи шкода Вам себе? Яким Ви уявляєте своє життя через 5-10 років, якщо продовжуватимете жити з нинішнім чоловіком?

Татьяна Штапова психолог

Київ · 23.01.2024 22:42

цитата:

Виросла в сім'ї алкоголіка, все дитинство страждала. Перший шлюб розпався через алкоголь. Другий співмешканець теж як виявилося любить випити.

Доброго дня. Вибираючи чоловіків, які люблять випити, Ви обираєте ті ж страждання, які переживали в дитинстві. Не тому, що хочете жити з алкоголіком, звичайно, а із-за того, батько - перший чоловік в житті дівчинки, у Вас сформувався певний образ партнера.

цитата:

Я хочу іншого життя, без нього. Кожну його п'янку обіцяю собі, що це востаннє, ми розходимося, але продовжую з ним жити. Сама на себе злюсь, але продовжую бути в цьому пеклі. Морально не витримую, зриваюся. Підкажіть, як наважитися і поставити крапку?

Зверніться до психолога, щоб розібратись, що з Вами відбувається, отримати підтримку і наважиться на зміни.

цитата:

Зараз ми в мене в квартирі і розірвати стосунки для мене це як вигнати людину. Мені стає його шкода.

Ви знаходитесь в позиції рятувальниці. Він - дорослий чоловік, і зможе прожити без Вас, знайти собі житло. Чи Ви думаєте, що не зможе?

Підтримали: 1

Павел Леонидович Басанский

Павел Леонидович Басанский психолог

Київ · 24.01.2024 02:09

Психолог больше не активен на сайте

Доброї ночі!
Ви задаєте тут своє питання вже не в перше.
А проблеми співзалежності надто глибокі для переписки на сайті, як і позиція жертовності при спасінні чоловіка-алкоголіка. Як і запозичене в когось (впевнений, що у матері) почуття жалості до нещасного.
Що заважає проходженню психотерапії з психологом?
Бо без глибокої роботи зі спеціалістом, одними порадами й перепискою з цим об'ємом проблем не впоратись.
І притягування в своє життя тих, кого треба "рятувати" (як це було в батьківській сім'ї) НЕСВІДОМО продовжиться.

Підтримали: 1

Тетяна Штапова

Татьяна Штапова психолог

Київ · 24.01.2024 09:20

цитата:

зараз на першому місці покінчити із стосунками. Це така потреба, подібна до спраги або голоду.

Що буде відбуватись, якщо Ви наважитесь сказати співмешканцю, що не готові з ним далі жити і щоб він знайшов собі інше житло?

Підтримали: 1

Марія Радченко

Мария Радченко психолог

Дніпро · 24.01.2024 11:11

цитата:

Я хочу працювати з психологом, планую цю роботу, але зараз на першому місці покінчити із стосунками. Це така потреба, подібна до спраги або голоду.

Якщо Вам потрібен був знак, щоб з цим покінчити, ось він. Підходитк до хлопця, кажете йому "Вибач. проте я не хочу з тобою жити, бо ти п'єш."(Текст можна змінити залежно від того, які у вас відносини.) І все, далі він їде від Вас і Ви, за потреби, йдете в терапію. Не хвилюйтесь що він лишиться без житла, хай зніме квартиру, кімнату, хостел або поїде до родичів (і вони його терплять, а не Ви). Удачі!

Підтримали: 2

Тетяна Штапова Наталия Горская

Павел Леонидович Басанский психолог

Київ · 25.01.2024 04:11

Психолог больше не активен на сайте

цитата:

Я хочу працювати з психологом, планую цю роботу, але зараз на першому місці покінчити із стосунками. Це така потреба, подібна до спраги або голоду.

Так і я якраз про це - про нагальну потребу покінчити із стосунками, яку Ви НЕ В ЗМОЗІ реалізувати через почуття жалості до хлопця - з яким Ви не можете впоратись і очукуєте від психологів чарівної рекомендації або поради, як цю жалість подолати. А немає такої універсальної поради. Є ВАША схильність жаліти, яка формувалася через певні сімейні обставини, через чиюсь поведінку, яку Ви наслідували і щоб це змінити якраз і потрібна психотерапія - яка НЕ Є набором порад чи рекомендацій, а тонка і глибока робота з внутрішніми механізмами людини.
Це пов'язане з Вашим ставленням до мами, до тата, до всього свого психотравмуючого досвіду. Пропрацювавши це з психологом Ви і зможете подолати жалість. А не навпаки.
Сподіваюсь, що почули мене і зрозуміли.

Підтримали: 1

Тетяна Штапова

Татьяна Штапова психолог

Київ · 28.01.2024 14:08

цитата:

Я намагалася йому сказати, але коли починаю говорити наче не вистачає твердості сказати, що мені набридло, хочу розійтися.

Чого Ви боїтесь? Що починає відбуватись після Вашої спроби сказати про свій намір?

цитата:

Не вистачає твердості поставити ультиматум: або йди лікуватися, або просто йди. Я наче применшують перед ним і не можу різко виступити проти. Відчуваю себе у пастці.

В такі моменти Ви неначебто повертаєтесь в позицію малої дитини, якою колись були. Напевно, Вам було дуже складно витримувати батька, але Ви мусили з ним жити. Зараз Ви доросла людина, не зобов'язані жити з партнером, але Вам не вистачає психологічної зрілості, щоб відмовитись від стосунків, які Вас не влаштовують. Почитайте про співзалежність, але все-таки користі було б більше, якби Ви звернулись до психолога.

Відредаговано автором 28-01-2024 14:10:36

Підтримали: 1

Павел Леонидович Басанский

Татьяна Штапова психолог

Київ · 28.01.2024 14:46

цитата:

Я дійсно наче стаю дитиною. Наче боюся взяти відповідальність на себе за своє рішення.

Від Вас залежить, впадати в дитячу позицію в такі моменти чи поступово дорослішати, щоб навчитись проявляти себе як більш зріла людина.

Павел Леонидович Басанский психолог

Київ · 28.01.2024 15:28

Психолог больше не активен на сайте

цитата:

Я дійсно наче стаю дитиною. Наче боюся взяти відповідальність на себе за своє рішення

Автоматично Вас викидає в позицію дитини - через НЕ ПРОЖИТИЙ травматичний досвід з батьком.
Саме не проживеться - буде внутрішній спротив, бо боляче й неприємно.
Але зможете прожити і потім ВІДПУСТИТИ в БЕЗПЕЧНОМУ просторі психотерапії.
А коли відпустите, то зможете й виходити з залежної-співзалежної дитячої позиції в дорослу.
Тут можливий тільки такий алгоритм.

Підтримали: 1

Тетяна Штапова