Question

23-01-2024

Доброго дня. Мені 30 років. Живу повторним громадянським шлюбом. Виросла в сім'ї алкоголіка, все дитинство страждала. Перший шлюб розпався через алкоголь. Другий співмешканець теж як виявилося любить випити. Я чітко вирішила порвати зі стосунками, але не можу наважитися на розмову. Я хочу іншого життя, без нього. Кожну його п'янку обіцяю собі, що це востаннє, ми розходимося, але продовжую з ним жити. Сама на себе злюсь, але продовжую бути в цьому пеклі. Морально не витримую, зриваюся. Підкажіть, як наважитися і поставити крапку?

Вопрос от: Mar0205; Возраст: 30

понравился вопрос?

Найдите психолога в Украине: психолог Киев, психолог Харков, психолог Одесса, психолог Днепр и другие регионы Украины или онлайн.

23-01-2024 21:59:56Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 359027 для Марія Радченко

В перших стосунках ми знаходились на зйомній квартирі і я просто зібрала речі і пішла, коли знайшла роботу. Зараз ми в мене в квартирі і розірвати стосунки для мене це як вигнати людину. Мені стає його шкода.

24-01-2024 06:10:40Дополнение от автора

Дякую за відповіді. Я хочу працювати з психологом, планую цю роботу, але зараз на першому місці покінчити із стосунками. Це така потреба, подібна до спраги або голоду.

26-01-2024 06:21:18Дополнение от автора

Так, дякую. Все зрозуміло)

28-01-2024 12:59:42Дополнение от автора

↩ Реакція на відповідь № 359040 для Тетяна Штапова

Я намагалася йому сказати, але коли починаю говорити наче не вистачає твердості сказати, що мені набридло, хочу розійтися. Не вистачає твердості поставити ультиматум: або йди лікуватися, або просто йди. Я наче применшують перед ним і не можу різко виступити проти. Відчуваю себе у пастці.

28-01-2024 14:26:24Дополнение от автора

Я дійсно наче стаю дитиною. Наче боюся взяти відповідальність на себе за своє рішення.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Похожие онлайн консультации

21-01-2024 Проблеми у стосунках

18-01-2024 Лудоманія

14-01-2024 Иду к ожирению

12-01-2024 Стосунки з їжею

07-01-2024 Не можу вибратися з токсичних стосунків

02-01-2024 Як побороти булімію!???Розлад харчової поведінки???

16-12-2023 Стосунки

09-12-2023 Залежність віт азартних ігор

07-12-2023 Рхп , занижена самооцінка , нерозуміння

15-11-2023 Как справиться с зависимостью к мужчине?

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 1 · 2024-01-23 21:46:41

Доброго вечора!

Ви описуєте динаміку співзалежних стосунків. Спочатку з батьком, потім - з одним партнером, тепер - з іншим. Така проблема потребує довготривалої психотерапії, тобто не для формату переписки.

Проте, Ви пишете, що перші стосунки з громадянським чоловіком у Вас вийшло розірвати. Як Вам це вдалося? Після якої події в стосунках Ви наважились поставити крапку? Що дало Вам ресурс припинити жити з людиною, яка п'є? І що заважає зробити те саме зараз?

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 2 · 2024-01-23 22:03:57

цитата:

Мені стає його шкода.

Зрозуміла, що Вам шкода його. Але чи шкода Вам себе? Яким Ви уявляєте своє життя через 5-10 років, якщо продовжуватимете жити з нинішнім чоловіком?

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 3 · 2024-01-23 22:42:52

цитата:

Виросла в сім'ї алкоголіка, все дитинство страждала. Перший шлюб розпався через алкоголь. Другий співмешканець теж як виявилося любить випити.

Доброго дня. Вибираючи чоловіків, які люблять випити, Ви обираєте ті ж страждання, які переживали в дитинстві. Не тому, що хочете жити з алкоголіком, звичайно, а із-за того, батько - перший чоловік в житті дівчинки, у Вас сформувався певний образ партнера.

цитата:

Я хочу іншого життя, без нього. Кожну його п'янку обіцяю собі, що це востаннє, ми розходимося, але продовжую з ним жити. Сама на себе злюсь, але продовжую бути в цьому пеклі. Морально не витримую, зриваюся. Підкажіть, як наважитися і поставити крапку?

Зверніться до психолога, щоб розібратись, що з Вами відбувається, отримати підтримку і наважиться на зміни.

цитата:

Зараз ми в мене в квартирі і розірвати стосунки для мене це як вигнати людину. Мені стає його шкода.

Ви знаходитесь в позиції рятувальниці. Він - дорослий чоловік, і зможе прожити без Вас, знайти собі житло. Чи Ви думаєте, що не зможе?

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 4 · 2024-01-24 02:09:15

Доброї ночі!
Ви задаєте тут своє питання вже не в перше.
А проблеми співзалежності надто глибокі для переписки на сайті, як і позиція жертовності при спасінні чоловіка-алкоголіка. Як і запозичене в когось (впевнений, що у матері) почуття жалості до нещасного.
Що заважає проходженню психотерапії з психологом?
Бо без глибокої роботи зі спеціалістом, одними порадами й перепискою з цим об'ємом проблем не впоратись.
І притягування в своє життя тих, кого треба "рятувати" (як це було в батьківській сім'ї) НЕСВІДОМО продовжиться.

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 5 · 2024-01-24 09:20:54

цитата:

зараз на першому місці покінчити із стосунками. Це така потреба, подібна до спраги або голоду.

Що буде відбуватись, якщо Ви наважитесь сказати співмешканцю, що не готові з ним далі жити і щоб він знайшов собі інше житло?

Марія Радченко психолог Дніпро · Answer 6 · 2024-01-24 11:11:22

цитата:

Я хочу працювати з психологом, планую цю роботу, але зараз на першому місці покінчити із стосунками. Це така потреба, подібна до спраги або голоду.

Якщо Вам потрібен був знак, щоб з цим покінчити, ось він. Підходитк до хлопця, кажете йому "Вибач. проте я не хочу з тобою жити, бо ти п'єш."(Текст можна змінити залежно від того, які у вас відносини.) І все, далі він їде від Вас і Ви, за потреби, йдете в терапію. Не хвилюйтесь що він лишиться без житла, хай зніме квартиру, кімнату, хостел або поїде до родичів (і вони його терплять, а не Ви). Удачі!

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 7 · 2024-01-25 04:11:25

цитата:

Я хочу працювати з психологом, планую цю роботу, але зараз на першому місці покінчити із стосунками. Це така потреба, подібна до спраги або голоду.

Так і я якраз про це - про нагальну потребу покінчити із стосунками, яку Ви НЕ В ЗМОЗІ реалізувати через почуття жалості до хлопця - з яким Ви не можете впоратись і очукуєте від психологів чарівної рекомендації або поради, як цю жалість подолати. А немає такої універсальної поради. Є ВАША схильність жаліти, яка формувалася через певні сімейні обставини, через чиюсь поведінку, яку Ви наслідували і щоб це змінити якраз і потрібна психотерапія - яка НЕ Є набором порад чи рекомендацій, а тонка і глибока робота з внутрішніми механізмами людини.
Це пов'язане з Вашим ставленням до мами, до тата, до всього свого психотравмуючого досвіду. Пропрацювавши це з психологом Ви і зможете подолати жалість. А не навпаки.
Сподіваюсь, що почули мене і зрозуміли.

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 8 · 2024-01-28 14:08:58

цитата:

Я намагалася йому сказати, але коли починаю говорити наче не вистачає твердості сказати, що мені набридло, хочу розійтися.

Чого Ви боїтесь? Що починає відбуватись після Вашої спроби сказати про свій намір?

цитата:

Не вистачає твердості поставити ультиматум: або йди лікуватися, або просто йди. Я наче применшують перед ним і не можу різко виступити проти. Відчуваю себе у пастці.

В такі моменти Ви неначебто повертаєтесь в позицію малої дитини, якою колись були. Напевно, Вам було дуже складно витримувати батька, але Ви мусили з ним жити. Зараз Ви доросла людина, не зобов'язані жити з партнером, але Вам не вистачає психологічної зрілості, щоб відмовитись від стосунків, які Вас не влаштовують. Почитайте про співзалежність, але все-таки користі було б більше, якби Ви звернулись до психолога.

Відредаговано автором 28-01-2024 14:10:36

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 9 · 2024-01-28 14:46:29

цитата:

Я дійсно наче стаю дитиною. Наче боюся взяти відповідальність на себе за своє рішення.

Від Вас залежить, впадати в дитячу позицію в такі моменти чи поступово дорослішати, щоб навчитись проявляти себе як більш зріла людина.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 10 · 2024-01-28 15:28:54

цитата:

Я дійсно наче стаю дитиною. Наче боюся взяти відповідальність на себе за своє рішення

Автоматично Вас викидає в позицію дитини - через НЕ ПРОЖИТИЙ травматичний досвід з батьком.
Саме не проживеться - буде внутрішній спротив, бо боляче й неприємно.
Але зможете прожити і потім ВІДПУСТИТИ в БЕЗПЕЧНОМУ просторі психотерапії.
А коли відпустите, то зможете й виходити з залежної-співзалежної дитячої позиції в дорослу.
Тут можливий тільки такий алгоритм.

Як наважитися на розмову?