Question

27-06-2024

Добридень!
Вже кілька років поспіль мене переслідує відчуття порожнечі, тривоги та болю в районі грудей, тобто не фізичних, а моральних. Я можу плакати, сміятися, я нормально сплю, але це відчуття не минає і тягне мене донизу. Я не бачу свого майбутнього і не знаю, хто я. Я намагалася знайти себе в якихось хобі, читала книги, дивилася фільми, але нічого не допомогло, я все одно відчуваю себе лише оболонкою. людей, тому що мені здається, що вони обов'язково зроблять мені боляче, але головна причина в тому, що мені нудно. У мене практично нічого не викликає насолоди. Мене часто відвідують думки про суїцид, і звичайно ж були спроби, але я не сказала б, що вони були серйозними. Рідко я наношу собі фізичний біль, найчастіше коли я злюсь. Я мало в чому знаходжу сенс, навіть через яку я пишу сюди. З кожним днем це болісне відчуття в грудях заважає мені все більше і більше. Я хочу відчути полегшення, але в мене відчуття ніби це ніколи не скінчиться, і водночас до цього не можна звикнути. Я не бачу себе сильною, ятоби вчинити самогубство, але я почуваюся втраченою.

Вопрос от: Kirsche; Возраст: 15

понравился вопрос?

Віталій Вікторович Бондарчук психолог Київ 27-06-2024 19:18:11

1

Алла Володимирівна Романенко

Добрий вечір. Як з цим боротися: не завадило б звернутися до психіатра, хоча в Німеччині, наскільки я освідомленний, це не так просто і ефективно. Психіатр може запропонувати медичне лікування і психотерапію. В любому випадку треба повідомити батьків про Ваш стан, для того щоб звернутися про допомогу.
Зі своєї сторони, якщо батьки згодні, я можу Вам запропонувати безкоштовну консультацію онлайн

👍 рекоммендовать:

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Советы посетителей

Высказалось: 2

denvw8749

28-06-2024 Це дуже складна ситуація, і я розумію, як важко переживати такі емоції. Важливо звернутися за допомогою до професіонала, який може надати підтримку і допомогти зрозуміти це становище краще.

Ось деякі кроки, які можуть бути корисними:

Звернутися до психолога або психіатра: Професіонали можуть допомогти з'ясувати причини вашого відчуття порожнечі і тривоги, а також розробити план терапії, щоб полегшити ваш стан.

Розмовляйте зі своїми близькими: Поділіться своїми почуттями з рідними або друзями, яким ви довіряєте. Підтримка близьких людей може вам допомогти почуватися менш самотньою і зрозуміти, що ви не одні.

Зберігайте здоровий розпорядок дня: Регулярний сон, здорове харчування і фізична активність можуть позитивно вплинути на ваше емоційне самопочуття.

Шукайте задоволення в маленьких речах: Навіть якщо більшість занять не приносить вам радості зараз, спробуйте робити маленькі кроки до того, щоб знайти задоволення у моменті.

Уникайте ізоляції: Спробуйте не відводити себе від оточуючих. Взаємодія з людьми, навіть якщо це важко, може підтримувати ваше емоційне самопочуття.

Не соромтеся про свої почуття: Ваші емоції мають значення, і важливо дозволити собі відчувати їх і виражати.

Я розумію, що це важкі часи, але важливо пам'ятати, що допомога доступна, і що ви заслуговуєте на полегшення і підтримку. Не соромтеся звертатися за професійною допомогою і підтримкою в цей важкий період.

поддерживают: 1

askb19619

автор

28-06-2024 Дуже дякую за те, що ви вимовилися на цю тему. Проблема в тому, що цей стан ні від чого не залежить, тобто це не почалося через якусь несподівану, неприємну подію, вона взялася з нізвідки і поступово ставала гіршою на тлі спогадів про неприємні ситуації в дитинстві і проблеми рпп (я вже, начебто, впоралася з цим самостійно, жодних діагнозів з цього приводу я не маю). Що я хочу сказати: неважливо скільки б, неважливо з ким я говорила, цей стан не йшов, і в результаті я більше відчувала приниження, розповідаючи про це, ніж недовге полегшення. Це ніби якась хвороба, не залежна від мого настрою та життєдайної ситуації, яка завжди дається взнаки навіть коли у мене все відмінно. Так само мої батьки, особливо батько, не підтримують ідею про психіатрів через можливе медикаментозне лікування, і я боюся пропонувати їм цю ідею знову.

Чтобы прокомментировать, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Наши психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Accepted Answer · 2024-06-27 21:12:40

Доброго дня!

У вас болить душа! Ви насправді шукаєте зв’язок з нею і вам важко впоратись з депресивним аспектом. Пропоную вам лікувати свою депресію і тоді у вас з’явиться більше сил і натхнення для розвитку, пошуку смислів та можливо навіть мрій!
Попросіть батьків звернутись до кваліфікованого психіатра, можливо треба декілька консультацій з різними спеціалістами. Тут важливо звертати увагу на свій дискомфорт і не наказувати себе фізичним селфхармом чи моральним приниженням, що ви якась не така. Коли у нас болить зуб - ми його лікуємо і коли у нас проблеми з психікою - ми теж потребуємо лікування! Не зволікайте просити і шукати допомогу.

Як із цим боротися?

Советы посетителей