Question

14-07-2024

У мене був період іспитів. І якось так вийшло, що я погано здавала іспити, тому що я писала сама, інші або списували, або допомагали одне одному, у когось були відповіді, а хтось просто розумний. Потім якось перездала. І це все на фоні недосипу. Я розчарувалась в собі. Незалежний іспит я здала не гірше не краще десь посередині як і інші. Але я все одно розчарована, мені не дають покою ті перездачі, і як я взагалі можу працювати, якщо я гірше всіх здавала. А ще одногрупники. Були ті, з ким я спілкувалася, але коли почались іспити, вони не захотіли зустрітись, я їх звала раз, другий раз, але чула відмазки. Коли казала от сьогодні можна буде кудись сходити, а вони потім як усі розходились пройшли повз мене, і навіть не попрощались. Були і інші. У них я багато розпитувала, бо теж хотіла працювати де і вони, їм це не сподобалось, і потім вони мені відповідали із злобою, з неохотою, хоча комусь відповідали спокійно на те ж питання. Я не робила їм нічого поганого, я не заслужила такого відношення. Усі якось згруповувались, а я наче одна. Були ті, з ким я працювала в одному місці. Але вони дружили вдвох, а я якось була в стороні. І намагалась на тій роботі з кимось спілкуватись, але вони були усі сплочонні, я не вписувалась, можливо через те, що я прийшла на роботу пізніше. Але я розумію що це тут ні до чого, важливо тільки яка ти людина. Я пам'ятаю, як гірко було, коли всі хто з ким, а я сама готуюсь до іспитів, ні в кого спитати, хто як готується, тут мені важливо було знати, чи достатньо я буду пвдготована, чи є відповіді, взагалі будь-яка інформація, що допоможе здати. Я дуже переживаю і в мене включається паніка. Та і взагалі хотілось просто поспілкуватись, відпочити. Коли ми отримували документи про освіту, я домовилась з деякими зібратись. Церемонії не було, хто коли прийшов тоді і забрав. Дивлюсь ці люди забрали, але нікого вже не було. Мене знову киданули. Я з ними зв'язалась, мене почекали і ми пішли святкувати. До мого приходу пофоткались, разом, а мені ніхто не запропонував, а я і не знала. Цих людей я знала добре, чому так. А ті, хто не хотів тоді зі мною зустрітись теж пофоткались, але вони ж чомусь домовились щоб ніхто з них не йшов щоб зробити групове фото, а мені ніхто нічого не сказав, хоча по навчанню я з цією групою людей завжди була. Ну я просто розчарована таким відношенням. Все почало рушитись. Я тепер не впевнена з роботою, бо гірше всіх здавала. І таке відношення від інших. Усі згруповані, я в стороні. Усі відвернулись.

Вопрос от: Emilia; Возраст: 24

понравился вопрос?

15-07-2024 00:01:14Дополнение от автора

Я не вірю в себе, я глибоко розчарована. Я не змогла знайти тут навіть хорошого ставлення, не те що дружби. І я не вірю, що зможу тепер з кимось подружитися. Не вірю, що справлюсь з роботою, я не достойна цієї роботи. Я розчарована і не знаю як жити далі. Я у відчаї. Куди іти і чим займатися в житті, як нічого не виходить. Дайте, будь ласка, якісь поради, бо я вже не знаю, що робити. Дякую.

А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Автор вопроса не разрешил его обсуждение. Запрет касается советов от неспециалистов. Открытые для комментирования вопросы - тут.

Наши психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Answer 1 · 2024-07-15 08:37:59

Emilia, доброго часу доби!
Із того, що Ви описали - є багато векторів для роботи з собою та над собою. Здебільшого - це саме теми які варто пропрацювати саме в тандемі з фахівцем. Тому в першу чергу хочу порадити обрати саме його та попрацювати індивідуально.
З того, що Ви описали, я б радила попрацювати над самоцінністтю та автентичністтю. Саме сформувавши цей фундамент Ви зможете і надалі в житті в будь якій ситуації знаходити в собі опори, мотивацію та ресурси для її подолання.

Усі відвертаються