Як допомогти хлопцеві побороти комплекси?

тепер не мої суб'єктивні враження, а факти : сказав матері що він атеїст (і то не бeз мого натиску) лише рік тому (23 роки) , а був ним ще зі старших класів школи , два рази в день мусить подзвонити матері, живуть в різних містах, він приїжджий, тут довчається і працює фрілансером (тобто робота на дому). Якщо не подзвонить він - 100500 пропущених від матері і нервотрьопки гарантовані. Мати обгрунтовує це все тим що він у неї єдиний син. Я була свідком тих розмов і з мого боку діалог виглядав як " Ага. Ага. Ага. Так. Звісно. Ага. Снідав кашею. Нє. Давай мам, папа. Нє. Добре. Папа." і це кожен день по два - три рази. Батьки працюють, зокрема матір - вчителька молодших класів. Проблем великих не мають, все як у всіх. І ще, допоки я не наполягла, коли ми з ним десь були допізна, він приходячи додому відбріхувався мамі що з 9 він дома не чув просто і тд.тп . , тепер він пообіцяв мені говорити матері правду. До цього всього, абсолютно не вміє одягатися, носить все мішкувате і дідівське, і ненавидить свою зовнішність, ненавидить фотографуватися. Щодо роботи ще, був випадок що у нього мала бути співбесіда і він хотів на ній запропонувати щоб йому платили вдвічі менше ніж вони пропонували, тільки б взяли... а він же далеко не дурень! Розумію що без очної консультації не обійтися, але поки ще немає можливості по грошах, скажіть мені, будь ласка - що я можу зробити?

Дякую за вашу відповідь, внаслідок якоїсь помилки питання врізали на половину, а я і не помітила. Про те чи він хоче бути щасливим: До зустрічі зі мною в нього був дуже депресивний період (через натиск матері вчився не там де мріяв) і дівчини до мене також не було. Познайомились в Інтернеті, він не один раз казав, який він щасливий що у нього є я; я є його стимулом розвиватися, він почав ходити на курси, шукає перспективнішу роботу. Якщо таке станеться що ми розійдемося , я боюсь що він може чогось накоїти :(. П.с. недавно втратив діда (самогубство).