сльози,депресивний стан

добрий вечір.Я не знаю,як мені вибраться з цього стану в якому я перебуваю вже 2 тиждень .Почну з того ,що я технолог і нас відправили на практику і нас там принижують головні,обзивають ,ставлять в ніщо,прям морально знущаються.І я такого не витримую,я не хочу туди їздить і там нас тримають понад норми ,щоб ми працювали на 5 годин довше іноді 6.Я не хочу туди їздити ,була вже розплакалась на виробництві,я не витримую такого відношення .Коли я їду додому мої очі на мокрому місці.Тоді хлопець з яким я почала зустрічатись почав холодно відноситись.це мене пригнічує.А вчора я була наскільки втомлена після практики,що їхала на останній маршутці і проїхала свою зупинку і в мене був відключенй телефон і люди не хотіли мені допомогтивсім було байдуже,а номери батьків я не памятала,щоб зателефонувати і я не знала де ябуло дуже страшно ,в мене знову покотились сльози.Я шла 40 хв до своїх далеких родичів.І мама замість того,щоб бути рада ,що зі мною все впорядку ,кричала ,як несамовита.Начебто мені було в кайф іти не знаючи як по темним вулицям,без ліхтарів,самій. А ще вона мене нагнітає,що я занадто часто гуляю (останній раз неділю назад) і це все через мої гульки і що мені потрібно сидіти вдома і вчити уроки,і відразу після навчання не затримуючись негайно без зволікання їхати додомуа поспілкуваись і погуляти можна раз в місяць ,вона думає,що я наркоманка через мої перепади настрою .Вона не хоче мене розуміти,я вже 4 дня підряд плачу при кожній дрібниці і нагоді.Раніш таке не могло мене вразити,раніше для мене була це дрібниця,я не плакала через таке і не відчувала себе пустою і самотньою,В мене вистачає друзів з якими круто проводити час,я весела.Але тікльки потраплаю додому,або залишаюсь сама чи навіть коли сама в публічних місцях в мене навертаються сльози.Я не знаю,що з собою робити.Я починаю це заїдати. Мені здається ,що ці все дрібниці ламають мене,мені нема кому висловити свій біль і сльози.ніхто не зрозуміє.Все навалилось в один момент.Мама каже ,що в усьому вина тільки я.Що мені робити ?завчасно дякую.