Доброго дня, я заміжня у нас з чоловіком 2 хлопчиків, я завжди мріяла про донечку. Але наважитись на третю дитину було дуже важко. Біля року назад ми вирішили що будемо народжувати дитину. Більше як півроку у нас нічого невиходило. 21 травня 2019 р у мого чоловіка піднялася температура, він пролежав у ліжку 3 дні потім потрапив у лікарню. Діагноз гостра мієлоїдна лейкемія. Коли йому назначили хімію я взнала що вагітна. Через 14 днів мій коханий помирає. Я хотіла зробити аборт але всі довкола (рідні, друзі) говорили що я роблю великий гріх і за нього будуть розплачуватись мої діти. Я злякалась, а коли почала приходити до тями після смерті чоловіка був уже 13тий тиждень. Я пішла у клініку але мені відмовили мовляв великий термін для аборту. Зараз я у розпачі я не маю ні моральних ні фінансових сил виховувати трьох дітей. Я не хочу цієї дитини. Постійно думаю про самогубство. Просто хочу померти і бути разом з коханим.
Что означают эти оценки?
Оценки вопросов
Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.
Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.
Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.
У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.
Ірина, це велике випробування. Я не знаю, як ви його пройдете. Ви можете прийняти будь-яке рішення, яке принесе вам полегшення. Ви, звісно, зможете зробити аборт, але не в три місяці, а в чотири і більше. За показниками. У вас такі показники є - смерть чоловіка. Вам не повинні відмовити. Просто в три місяці матка дуже вразлива до аборту, і жінка може заагинути. А у всі інші місяці аборт можливий. Потрібен лише дозвіл. Проконсультуйтесь ще з лікарами та юристами. Вам не мають відмовити.
Дополнение от автора вопроса·
Ян не хочу не лише цієї дитини, я жити в принципі не хочу. Мені майже щодня сниться мій чоловік. Причому у сні він живий, здоровий а на ранок я знову усвідомлюю що його нема таке враження що знов і знов переживаю його смерть. Дуже скучаю за ним є лише одне бажання обняти його і залишатись з ним навічно.
Доброго дня! Дуже вам співчуваю, ситуація дуже тяжка! Не коріть себе за свої емоції, не слухайте образи. Мені дуже зрозуміло, що у вас просто нема сили зараз на любов.
Зараз дуже важливо ВАМ допомогти собі, не залишайте себе наодинці з усіма цими думками! Чи є у вас можливість відвідати психотерапевта особисто? Або з кимось поговорити?
Ні нема. Я з ніким не розмовляю. Не беру трубку коли до мене дзвонять не хочу не кого ні чути ні бачити. Вони всі як один говорять мені лише одну фразу " ти маєш бути сильна, бери , себе в руки, живи заради дітей, ти нічого з тим не зробиш, ти це переживеш".
Звичайно, дуже важко взяти себе в руки, коли нічого не хочеться. З цим тяжко впоратись, потрібно звернутись по допомогу. Спробуйте піти до психіатра у поліклиніці. Не залишайтесь одна з цим! Я впевнена ВИ варта того, щом допомогти собі і врятувати себе! Я зараз не кажу про ваших дітей, чи про рідних! Саме зараз час подумати саме про себе!
Що могло б допомогти вам? Я впевнена, є щось, що може дати вам сил! Як ви гадаєте, що це?
Дополнение от автора вопроса·
Нема такого. Я просто прошу коханого щоб він забрав мене до себе. Я просто плачу і кажу що він обіцяв що ми завжди будем разом.
Лучший ответ
Тетяна Артеменко (Черкассы)
психолог
Психолог больше не активен на сайте
У ряді країн толерантно ставляться до рішення людини піти з життя. Я особисто теж схильна дослухатися до бажання і намірів іншої людини. Ваше бажання піти з життя мені зрозуміле. Я його поважаю. Скажу про себе. Я недавно втратила свого єдиного сина. Однак я поки що прийняла рішення жити та побачити, що буде далі. Померти я завжди встигну, адже так?
Так, він обіцяв вам, але не від ноьго залежало те, що він пішов. Я впевнена, саме любов до чоловіка дасть вам сили. Він не бажав вам такого життя. На переживання горя потрібен час, це нормально, що вам не стає легше так швидко. Але ви можете собі допомогти, це у ваших силах. Зверніться по допомогу до лікаря.
Дополнение от автора вопроса·
Я співчуваю вам Тетяно.
Лучший ответ
Тетяна Артеменко (Черкассы)
психолог
Психолог больше не активен на сайте
Я вам дякую. Насправді навкруги багато горя. І часом люди справді не можуть його пережити. Це не соромно - не вміти пережити горе. Це по-людськи зрозуміло. Тому я можу допустити будь-який ваш стан та будь-які ваші рішення. Якщо не виходить утриматись за це життя - що ж. І якщо ви спробуєте утриматись у житті - то добре. Можливо, вам щось спаде на думку таке, що дасть вам привід ухопитися за життя. Пробуйте. Тут немає якихось порад. Вам ще не дуже багато років, ще є життєвий запас, щоб щось придумати. Та навіть якщо б і було багато - все одно життя - це дарунок і чудо. Навіть у старості можна мріяти про щось нове.
Дополнение от автора вопроса·
Я знаю. Знаєте ми завжди з ним сперечались хто кого сильніше кохає. Я казала що я, а він казав ні я.
Я так сильно його кохаю, він був для мене всім, моїм чоловіком, другом, татом моїм серцем, подихом, душею. Той біль нестерпний.
Лучший ответ
Тетяна Артеменко (Черкассы)
психолог
Психолог больше не активен на сайте
Частина вашого чоловіка залишилася в ваших дітях. Звісно, це не зовсім те, але принаймні хоч щось. Доторкаючись до них, ви частково доторкаєтесь і до нього. Як добре, що є діти. Діти - то був великий подарунок для вас обох.
Дополнение от автора вопроса·
Я дуже люблю своїх дітей, але ця дитина я не знаю що відчуваю до неї... Я зла що вона з'явилася так невчасно. І взагалі я не знаю як маю справитись з ними всіма, старшому 8 р, а меншому 6 р.
Останній місяць зла на всіх і на все (хоча не можу сказати що зла людина, навпаки). Такої сильної ненависті не відчувала ніколи.
Дехто каже що" Бог забрав Андрія але дав тобі дитину"
І що це за обмін, мені такого не треба. Ви кажете що діти це наш подарунок. Я не хочу цієї дитини. Але що мене стримувало і стримує робити аборт? Що він мене не зрозуміє, образиться, що я знищила цей подарунок. Коли я сказала йому що вагітна він мені сказав " що буде жити дитина, буду жити я". І що він мав на увазі?
Ирина, здравствуйте! У Вас наблюдаются признаки депрессии и осложненной реакции на горе. В таком состоянии человек не способен принимать адекватные и взвешенные решения. Сейчас Вы рискуете на эмоциях натворить того, о чем будете сожалеть, но будет поздно. Вы нуждаетесь в срочной поддержке и помощи специалиста. Очень Вас прошу, обращайтесь к психологу/психотерапевту или психиатру, и только после того, как пройдете курс лечения, - будете решать, что делать дальше.
Я не схиляю вас до думки залишити дитину. Навпаки, мені здається, що ваша думка про аборт для вас зараз слушна. Коли я говорила про дітей, то мала на увазі тих, хто вже народився. І я не думаю, що Бог забрав Андрія, а натомість дав дитину. Думаю, що ця смерть і це життя ніяк не пов"язані. Просто так сталося, так співпало. Думаю, Андрій вас пробачить, коли ви зробите аборт.
Ирина, я вам искренне сочувствую. Это большое горе потерять любимого человека. Могу только представить, как вам больно, плохо и как тяжело и страшно даже думать о том, чтобы воспитывать детей самой, тем более, что вы в положении.
Очень хочется вас поддержать и сказать, что все таки возможно не зря именно перед смертью мужа вы таки забеременели. Сейчас у вас шок, еще прошло слишком много времени и, конечно же, вам сложно сейчас думать с оптимизмом про будущее, радоваться. Но время потихоньку облегчит ваше состояние, а ваш ребенок сможет подарить вам и ваших сыночкам много тепла, любви и радости.
Сейчас вам нужна поддержка. Очень нужна. А вы нужна своим детям, которые уже есть. Позаботьтесь о себе и о них - обратитесь за помощью и поддержкой к психологу. Если нет финансов, то можно поискать бесплатную помощь или по умеренным деньгам. Хоть личные встречи, хоть скайп, но поговорить, выговориться, погоревать, чтобы кто-то вас поддержал и помог найти силы жить дальше.
У вас все будет хорошо!
Лучший ответ
Виктория Васильевна Коханская (Киев)
психолог
Психолог больше не активен на сайте
Iryna, я не уявляю як Ви почуваєтесь і як переживаєте випробування які Вам випали. За місяць ваше життя зазнало таких змін і Ви втратили найближчу людину в світі, в мене немає слів що б виразити Вам свое співчуття. В таких обставинах не дивно що Ви злитесь на всіх і на все та відчуваєте сильну ненависть, Ви маєте право злитись. Було б добре аби ці почуття знайшли такий вихід який буде безпечний для Вас та для тих кого Ви любите. Тоді Вам стане легше приймати рішення щодо майбутнього своєї родини та знайти необхідну Вам підтримку.
Дополнение от автора вопроса·
Те що у мене сильна депресія, це я знаю. Те що в мене зараз шок можливо. Але сильний шок був перші 2 місяці (червень, липень). Коли я просто закрилась у кімнаті і не виходила звідти. Я просто виходила в туалет, моя мама насильно впихала в мене їжу, я невставала з ліжка, у мене паморочилось у голові, в мене були істерики, я билась об стіну, мені здавалось що я збожеволію. Зараз стан шоку минув (принаймні такого сильного), і прийшло усвідомлення того що мені робити з вагітністю? Я не є фанатично релігійна людина, але я людяна. Мені шкода цієї дитини ( ну бо це все-таки наша частинка). Але ноша занадто важка для мене. Як прийняти правильне рішення?
Я просто не знаю. Мені здається що яке б я рішення не прийняла, я буду про нього шкодувати.
Я вам очень советую вначале обратиться к специалисту, немного привести свои чувства в порядок и только тогда принимать решение.
Никто такую ответственность за вас не возьмет на себя. И уже тем более, когда речь идет про такой вопрос.
Дополнение от автора вопроса·
У мене немає на це часу питання треба вирішувати негайно
Польза будет даже от 1-2 разговоров с психологом. Даже по скайпу.
Но решать вам. Это ваша жизнь и вам потом в любом случае жить дальше с вашим решением, каким бы оно ни было
Ирина, поищите в вашем городе горячую линию психологической помощи, если совсем будет плохо, у вас должен быть этот телефон, вам обязательно помогут. После ухода мужа есть стадии горевания, их надо пройти, поэтому на стадии принятия и адаптации - этот этап последний ваш ребенок будет в радость обязательно, и единственно правильное решение жить и дать жить детям. А какое решение принимать будете вы, ваше право, единственное, лучшее решение дается в гармоничном состоянии, а пока его нет, работать над ним.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
