Страх что случится что-то плохое

Добрый день! Да, очень тяжело жить в страхе. Я бы вам советовала обратиться к специалисту лично и проработать тему страхов.
У вас есть близкие люди, которые вас поддержат и примут?

Здравствуйте! Панические атаки и повышенная тревожность преодолеваются при помощи работы с психологом/психотерапевтом. Самостоятельно можно попробовать дыхательные техники на расслабление, больше гулять на свежем воздухе, заниматься спортом и высыпаться. А также наполнить жизнь интересными приятными занятиями и положительными эмоциями.

Как давно вы потеряли отца, дедушек? Как пережили их смерть?
Какие отношения с мамой, с бабушками? Есть ли от них поддержка?
Со страхами. паническими атаками лучше разбираться с психологом.
Если плохое самочувствие и приступы ПА сильные, то можно обратиться к психиатру за медикаментозной поддержкой. Но лекарства убирают симптомы, а причины можно убрать работа с психологом

Вы пишите, что отец вначале ушел из семьи. Могу предположить, что это было большим стрессом, шоком. Плюс потом больница и смерть. Плюс то, что вы пишите, что до 11 класса не могли произнести даже слово "папа". Скорее всего чувства были сильные, тяжелопереносимые и ваша психика защитилась тем, что как могла подавила их. Панические атаки это как раз про подавленные чувства - страх, тревога.
А потом еще две потери. Но сейчас психика уже не справляется и маякует вам тем, что возникают панические атаки.
Рекомендую вам обратиться к психотерапевту, чтобы прожить те утраты, которые были в вашей жизни. И поработать со страхом, что будет что-то плохое

Доброго дня, lina11.
Дуже співчуваю, що Ви не лише психологічно (через те, що він пішов із сім'ї), але і фізично втратили батька у такому ранньому віці - це дуже травматично (дитина у такому віці може несвідомо приписувати причину втрати батька собі, тому починає відчувати провину) . Водночас, у Вас ще додатковий досвід втрати двох дідусів, що лише загострив цю травму (крім цього, всі вони були чоловіками і батьківськими фігурами). Припускаю, що Ви не могли говорити солово "тато" до 11 класу тому, що Ваш біль був настільки сильним, що Ви намагалися уникнути зайвого нагадування. Водночас, "неусвідомлення смерті тата" - це захисний механізм "заперечення", який психіка використовує для захисту.
Ваш страх є цілком зрозумілим - Ви багаторазово втрачали людей, які були для Вас важливими, крім цього, смерть близьких активує наш екзистенційний страх смерті. На жаль, в режимі переписки - це вирішити неможливо тому, що Вам необхідно пропрацювати всі втрати із психологом-психотерапевтом (екологічно пройти всі стадії втрати: заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття; перепрожити та відпустити Ваші переживання і т. д.).

Водночас, дуже радію, що у Вас є світлі та підтримуючі фігури у Вашому житті - мама та бабуся - це цінний ресурс.

Мої рекомендації:
- зверніться до психолога -психотерапевта та психіатра (для того, щоб розібрати панічні атаки та виписати оптимальне дозування заспокійливого).

Ви цінна, тому, будь ласка, подбайте про себе та дозвольте Вам допомогти спеціалістам. Вірю у Вас, удачі!

Ответ отредактирован автором 16-06-2020 15:44:22