Проблеми

Співчуваю, Вашій втраті!

Що робити?

з чим саме робити?
Розкажить більше про себе, сімью, чим займаєтесь?

Доброго дня, Katia. Співчуваю вашій втраті. Ви маєте знати, що будь-яка втрата потребує часу і змушує зіткнутись з великою кількістю переживань, негативних емоції. Є певна стадійність проживання горя: заперечення втрати, події - гнів, злість, образа, відчуття провини, сором - спроби забутись, компенсувати, знецінити,- сум, депресія - прийняття. Важливо дати собі час відгорювати, дозволити собі прожити ті емоції, які виникають, знайти людей, з якими ви могли б безпечно поділитись своїм сумом, думками, хто міг би вас вислухати, підтримати: це можуть бути близькі подруги, які мали подібний досвід, темпатичні психологічні групи, психолог.

Можливо, є якась діяльність, яка дозволяє вам зрівноважуватись, яка заспокоює, наповнює: для когось це контакт з землею, пересаджування квітів, впорядкування речей, книжкових поличок, довгі прогулянки, танці, гімнастика, фізична активнісь (яка є необхідною в тому числі, щоб гормони стресу виводились з організму), творчі занняття - малювання, рукоділля, вивчення мов. Можливо є щость, що ви жавжди хотіли спробувати робити, але відкладали - зараз час дати собі це.

Стосовно врок, спробуйте зосередитись на тому, що найбільший плив на ваше життя маєте ви самі, ваші вибори і те, що ви робите щодня. Іноді здається, що немає сил вплинути на щось велике і значне, але головне робити те, що залежить від вас особисто, це найпотужніша опора, на себе. Найбільше нас підтримують ті маленькі справи, які ми можемо робити, на які можемо повпливати: прибрати 1 поличку в день вдома, навести порядок у сумочці, на столі, позбутись зайвих речей, якими давно не користуємось, видалити зайві файли в телефоні, компьютеі і так далі - потрохи, але щодня. Поступово ви помітете, що з'являється все більше простору для нового, більше впорядкованості в житті, думках.

Здравствуйте, katia.
Вам пришлось нелегко в этом году. Вы многое пережили. Дайте себе время отойти всего произошедшего. Попробуйте больше заботиться о себе, общайтесь с людьми с которыми вам комфортно и спокойно, не требуйте от себя мгновенного изменения самочувствия.
Попробуйте понаблюдать за тем как вы себя накручиваете. В какие моменты и как вы это делаете. И останавливайте себя, переключая внимание на что-то другое.
Было бы не плохо, если бы вы обратились к психологу на индивидуальные консультации.

Співчуваю вам. Дійсно вам не просто, бо тут є поєднання кількох психологічних процесів. По- перше, важливо пройти через процес горювання за втратою дитини. Операція доньки, це новий стрес, який наклався на горювання. Додати до цього тривогу, щодо информації про шкоду яку навели. Важливо розділити ці процеси та дати почуттям виконати свою роботу по відновленню. Також потурбуватися про себе, і знайти підтримку, на кого ви можете покластися в особливо скрутні моменти.

Доброго дня katia! У житті завжди бувають певні періоди і судячи з того, що Ви пишете, зараз достатньо складний... А хто Вам сказав, що Вам наврочили?