Як не думати про минуле?

Добрый вечер!
так бывает, что что-то было не прожито в пошлом или Вы что-то не можете отпустить и, поэтому мысленно туда возвращаетесь. Если у Вас есть возможность, то лучше обратиться к специалисту и с этим разобраться.

Добрий вечір.
Про що саме думаєте?
Що у вас відбувається сьогодні. Як ви живете?

Не знаю як з цим боротись

Обращение к прошлому происходит тогда, когда человека не устраивает жизнь в сегодняшнем дне.

Если Вы хотите

відпустити

погані моменти

Вам надо переключиться на настоящее, осознать, что Вы хотите для себя и осуществить желаемое.

Не знаю як з цим боротись

Проделать такую работу Вы сможете в индивидуальной психотерапии.

Добрий ранок!

Постійно думаю про минуле, особливо про погані моменти, є багато обід від яких часто плачу і не можу ніяк це відпустити, постійно думаю що я найгірша і т.д

Прояв такої особливості має своє підгрунтя. Дещо Ви усвідомлюєте. Наприклад, чималі образи в минулому. І, відповідно, заблоковані всередині емоції. Тобто не відреаговані емоції, які створюють психологічне напруження і тому Вас не відпускає.

Друга причина - особливості Вашої натури. Маю на увазі схильність застрягати на спогадах про погані події.

І під цим ще більш вагома причина - недооцінка себе(!) Це, мабуть, найголовніше.

Тому відповідь на Ваше питання

ЯК НЕ ДУМАТИ ПРО МИНУЛЕ?

виглядає приблизно так - дати можливість Вашим емоціям вийти назовні, відреагувати їх конструктивно. І тим самим звільнити Вас з полону поганих спогадів.

Паралельно працювати над підвищенням самооцінки. Розвивати навички асертивної, тобто впевненої поведінки.

Оберіть психолога і зверніться до нього індивідуально. Вам обов'язково допоможуть. Тоді буде результат. Звичайне листування на форумі лише дає змогу визначитись із проблемою і знайти доброго фахівця. Подбайте про себе)

Боротись із цим непотрібно, бо це природне накопичення, яке сталось через те, що Ви своєчасно не проробляли свої переживання і не робили важливі для себе висновки з усіх цих ситуацій.
Вам бажано звернутись на психотерапію до психолога і проробити це все.
Або хоча б навчитись цьому, виробити власний алгоритм для роботи над собою.
А далі вже сама.