Потреба в русі

Мария Радченко психолог

Дніпро · 14.02.2024 15:20

Доброго дня, Маріє!

Як давно у Вас така симптоматика? Якщо з дитинства, то це можуть бути прояви РДУГ (розладу дефіциту уваги та гіперактивності). Але підтвердити чи спростувати діагноз може лише лікар-психіатр, тож ласкаво прошу до нього.

Підтримали: 1

Павел Леонидович Басанский

Алла Веленко психолог

Київ · 14.02.2024 15:35

Доброго дня Маріє.
Ви пишете, що така реакція на стрес у Вас з'явилася з підліткового віку. А що тоді трапилося, що змусило Вас так яскраво реагувати? Як Ви себе поводите, коли у Вас все більш менш в нормі?
Окрім того, кожна людина в моменти стресів поводить себе дуже по різному. Хтось впадає в ступор, хтось починає шукати допомогу та підтримку, а хтось свій стрес намагається прожити, переводячи його в рух...
Я б не стала так вже сильно переживати стосовно розладу - далеко не факт.
А щоб вже точно впевнитися, що це просто Ваша захисна реакція, і підсвідоме намагання "прожити" стрес, краще б було це питання винести на індивідуальну зустріч із психологом.

Відредаговано автором 14-02-2024 15:36:43

Павел Леонидович Басанский психолог

Київ · 14.02.2024 16:08

Психолог больше не активен на сайте

Добрий день, Марія!

цитата:

можливий психічний розлад

РДУГ не психічний, а неврологічний розлад. Це по-перше. Але у Вашому випадку він НЕМОЖЛИВИЙ, бо в дитинстві проявів не було, а повинні були спостерігатись. Це по-друге.

цитата:

Але ви мене трохи налякали, я тепер переживаю про цей можливий психічний розлад

І якщо Ви так швидко і легко лякаєтесь, то це говорить про високий рівень навіюваності і тривожності та схильність до страхів (дитячий стан психіки). І це питання на психотерапію.

цитата:

Я маю постійну потребу перебувати в русі. Займаюсь професійно спортом, тренуюсь майже щодня, і здавалося б, що цього достатньо. Але ні, я вдома не можу сидіти спокійно на дивані, мене носить по квартирі, я ходжу туди-сюди, слухаю музику, танцюю. Не можу змусити себе всістися, спокійно подивитись фільм чи почитати, хоча колись читати дуже любила

Вас ганяє тривога - вона знаходиться всередині Вас. З нею треба буде встановити контакт, а не просто примітивно позбутись як чогось непотрібного. Бо вона про щось Вам сповіщає. І в її основі якісь отримані Вами колись психологічні травми.

цитата:

Як заспокоїтись?

Рецептів на зразок "зробіть те, або зробіть це" не існує. Бо в питанні слід розбиратися серйозно.
Тому, тільки на психотерапію до обраного психолога. Навіть якщо боїтеся.

цитата:

Додам, що останнім часом маю емоційні переживання, можливо це має свій вплив?

Обов'язково має.

цитата:

не з дитинства, можливо з підліткового віку. Коли мене щось емоційно бентежить (позитивне чи негативне, однаково), мені хочеться рухатись, бігати, щось робити

Тобто цей механізм виробився в підлітковому віці і його мета: скинути ЗАЙВЕ напруження, позбутись надлишкового адреналіну, який виробився як реакція на стрес.
Який стрес переживали в підлітковому віці?

Підтримали: 2

Володимир Анатолійович Тарасенко Марія Радченко

Владимир Анатольевич Тарасенко психолог

Запоріжжя · 14.02.2024 16:45

Доброго дня, Маріє!

цитата:

Не можу змусити себе всістися, спокійно подивитись фільм чи почитати, хоча колись читати дуже любила.

Співчуваю Вам.
Те, що Ви описуєте, називається "непосидячка". Зрозумілою мовою - зашкалююча тривога(!)
Ваш організм спалює надмірне збудження за допомогою рухів, проте тривога і неспокій в душі набагато сильніший за швидкість спалення. Тому рівновага і спокій не досягаються(!)

Можу припустити, що останнім часом ганяєте в голові багато думок, які, насправді, ні до чого не ведуть. Наприклад, до усвідомлення реальності і подій, до визнання певних речей, до висновків і, відповідно, до РІШЕНЬ (!)

цитата:

Додам, що останнім часом маю емоційні переживання, можливо це має свій вплив?

Безперечно, має безпосередній вплив.

цитата:

Як заспокоїтись?

"Стравити надмірну пару", звісно, можна "підручними" засобами, але тимчасово і не на довго.

По суті, проблема вирішується в дослідженні Вашого способу поводження з викликами реальності(!)
Я про співпрацю з психологом.
Варто з'ясувати, що саме відбувається у Вашому актуальному житті, що спричиняє тривалий спалах тривоги?
Чого Ви не можете ПРИЙНЯТИ?
Яких життєвих навичок не вистачає?
... і напрацювати адекватні механізми реагування на стресові події, проблеми в стосунках і тому подібне.

Відредаговано автором 14-02-2024 16:46:37

Підтримали: 1

Павел Леонидович Басанский

Наталия Павловна Венглинская психолог

Київ · 14.02.2024 18:01

Доброго часу доби!

цитата:

Коли мене щось емоційно бентежить (позитивне чи негативне, однаково), мені хочеться рухатись, бігати, щось робити.

Це природньо, бо в стресі в кров та м'язи викидається вилика кількість двох гормонів: адреналін - гормон енергії та кортизол - гомон змбереження енергії. Ваше тіло реагує на завелику кількість цих гормонів.
Перше, щоб я таки радила - це пройти обстеження на гормони. Можеливо в підлітковому віці перебудова не відбулася корректно. Це не щось страшне, все можна скорегувати. Важдиво з'ясуати природу Вашого стану.
Друге. я б радила спочатку спробувати стабілізуючі техніки. Дихальні вправи знижують рівень адреналіну, тілесні прави прибирають кортизол. Навчития стабілізації краще буде разом із фахівцем + Ви зможете розібртися що ще може впливати на виникнення такої гострої реакції.

Ирина Константиновна Зубиашвили психолог

Київ · 14.02.2024 18:45

Підвищена активність дорослих може мати різні причини.
Метушливість може бути пов'язана з моделями поведінки та правилами, звичними з дитинства, Деякі батьки кажуть: «Ворушайся! Не сиди склавши руки!". Ставши дорослою, така людина страждає від порожнечі, нестачі внутрішніх ресурсів. Вона заповнює своє життя зовні, щоб зникла порожнеча всередині.
Можуть бути й інші причини. Потрібно розбиратися.
Різні техніки - розслаблення, аутотренінг - допомагають припинити безперервний біг.
Потрібно вчитися зупинятися у прямому смисліі. У деякий момент говоріть собі "стоп", зупиняєте своє заняття і намагаєтеся відчути, що навколо відбувается.
Спробуйте частіше (наприклад, один раз на півгодини) ставити собі запитання: "Що я зараз роблю?" І про себе описуйте свої дії словами.
Поступово ви почнете відрізняти безцільну та хаотичну діяльність від тієї, яка вам корисна та відповідає Вашим цілям.

Відредаговано автором 14-02-2024 18:55:22

Алла Веленко психолог

Київ · 15.02.2024 17:34

Насправді, причини бажання рухатися, можуть бути різні. А зважаючи, що така реакція почалася з підліткового віку, як на мене, необхідно зрозуміти, що саме змусило Вас почати так реагувати?
Можливо був дуже сильний стрес, який залишився непрожитими на рівні підсвідомості, але, зважаючи, що та ж сама підсвідомість захищає дитячу психіку, він був "витіснений"... Що зовні здається, нічого не пам'ятаєте...
Саме тому я Вам одразу написала, що раджу все ж індивідуальну зустріч з
психологом. Адже те, що "застрягло" у вигляді травми або поведінкової моделі само собою нікуди не дінеться. А для чого тягнути це за собою.

Светлана Киселевская психолог

Дніпро · 17.02.2024 10:12

Добрый день!

цитата:

цей можливий психічний розлад

У вас нет никакого психического расстройства и поэтому к психиатру вам не надо обращаться.

Ваша проблема заключается в ваших страхах, которые и вызывают возбуждение.
Сейчас это можно убрать с помощью индивидуальных консультаций, потому что это психологическая проблема.

К сожалению, самостоятельно с этим справиться невозможно.
Поэтому, если захотите изменить свою жизнь, можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими запросами и смогу вам помочь.