Доньку спіймала на крадіжці!

Доброго дня!

Як Ви можете описати характер своєї доньки? Чи є вона харизматичною дитиною, чи виражені в неї лідерські якості? Чи є в доньки проблеми з агресією? Чи притаманна їй брехливість (в інших сферах, що не стосується крадіжок) та схильність до маніпулятивної поведінки?
Як вона сама пояснювала мотивацію крадіжок? Чи є у неї заздрість до матеріального положення однокласників та однокласниць і бажання вписатися у колектив? Чи вистачає їй уваги в родині, чи переживає Ваша сім'я наразі якісь кризи (переїзи, розлучення, тощо)? Хто займається вихованням доньки і як це, в загальних рисах, відбувається?

Треба обов'язково зводити доньку до психіатра і до дитячого психолога. Психіатр продіагностує доньку на предмет розладів особистості і, навіть якщо таких не виявиться, антисоціальна поведінка дитини - це сигнал про те, що їй потрібна психологічна допомога. Дитячий психолог очно працюватиме як з донькою, так і з Вами, щоб не тільки скоригувати поведінку дитини, а і змінити стосунки в сім'ї.

У вихованні доньки важлива послідовність і чітко вибудовані кордони. Не так, що сьогодні щось можна робити, а завтра ні, а якщо певне правило є, то воно діє весь час. І не так, що один родич дозволяє дитині щось, а інший - забороняє, а всі домовляються між собою, які будуть правила родини, і дотримуються їх.
Стосовно покарань/санкцій - це вже Ваша особиста справа, але я в будь якому разі не раджу застосовувати фізичну силу проти дитини, бо це може їй нашкодити. Ситуація з грошима складна тим, що людина 10 років вам їх ніяк не компенсує. Проте, ви можете запропонувати донці виконувати посильні побутові справи і дрібні доручення за грошову винагороду, щоб вона зрозуміла, що для отримання грошей треба працювати, і недостатньо просто залізти в чийсь гаманець для цього.

Доброї ночі!
Підтримую колегу.
Важливі її риси характеру. Бо якщо є більшість з названого, то висока ймовірність присутності в дочки Антисоціального Розладу Особистості. Але щоб в цьому впевнитись треба показати дочку кваліфікованому лікарю-психіатру. Бо саме він може поставити відповідний діагноз. Психолог може лише його припустити.
А опісля, можна попрацювати і з дитячим психологом. Разом із вами обома, з батьками. Не тільки з нею. Щоб розібратися в ваших підходах у вихованні дитини - що з ними не так, що можна виправити? Що взагалі в Ваших стосунках з дитиною? Що в її стосунках з батьком?
Яке ставлення до грошей в родині? Наскільки воно правильне? Бо дитина все це вбирає як губка в себе і далі поводить себе відповідним чином.

Доброго дня!
Насправді, я б не поспішала з висновками, а порадила звернутися до сімейного психолога. Бо, як на мене, питання комплексне. Якщо дівчинка бере потайки гроші, вона задовольняє якісь свої дуже важливі внутрішні проблеми. А зважаючи, що батьки та діти - одне ціле, ці потреби, безпосередньо, стосуються також і Вас.
Перше припущення: вона бере потайки, бо дуже чогось хоче, але не впевнена, що її зрозуміють. Отже, можливо, не вибудувані довірливі стосунки. Друге. Чи є у дівчинки друзі? Чи приводить вона їх до Вас додому? Чи є звичка цих друзів пригощати вдома якимись смаколиками? Тобто, питань багато. І це потребує індивідуальних зустрічей як з батьками, так і для психодіагностики з дівчинкою.. Адже, неймовірно важливо, як саме Ви відреагували на цю ситуацію?

Добрго дня!
Сумна історія для мене, в першу чургу, про непорозуміння батьків із дитиною... А не про психіатричні розлади і навіть не про психолога для дитини... Про комунікацію - Ваша дитина вже доросла (вона точно буде пам'ятати цей свій вчинок як доросла людина на все подальше життя), але розібратися в мотивах належить в більшій мірі саме дорослим! Самий легкий шлях зараз затаскати дитину по "спеціалістах" але причина дитячої поведінки в ставленні дорослих до неї! І якщо Ви зараз підете до "дитячих спеціалістів" - ви знімете з себе відповидальність і це нібито полегшить Ваше життя - начеб-то ви шукаєте допомогу для дитини. Але насравді - дитині потрібна любов, розуміння та підтримка в першу чергу батьків! У Вашої дитини вже формуються погляди на її доросле життя (незважаючи на досвід сім'ї) її особисті погляди. Що саме ви знаєте про неї, як про особистість?? Чого вона прагне? Що їй цікаво? Чим би ви могли допомогти їй в реалізації її прагненнь? Можливо у Вас росте незвичайна особистість з потребою в самовираженні на незвичному для Вашої родини рівні... Ні всяка девіантна поведінка каже про схильність до преступного або асоціального.
Бережіть свою дитину! Почніть з діалогу! Чи дійсно ви все знаєте про життя своєї дитини??
Чи має вона змогу довіряти Вам? Висловити Вам свої думки і бажання? Свої сподівання? Чи проводите ви сумісно час?
Але і довіра - це ще не все, що необхідно. Ми формуємо погляд дорослої дитини на варіанти досягнення її мрій. І це про виховання - в тому числі і в реалізації фінансових потреб.
Вам потрібна сімейна консультація, і тільки з часом, переносити свій досвід на відносини з дорослою дитиною.
З повагою, Алевтина Сацик.