Чому?

Доброго вечора.

Співчуваю Вашій ситуації. Нелегко зазнати сексуального домагання в юному віці, ще й з боку рідного батька. Інцестуозне насильство - це, в першу чергу, грубе порушення кордонів дитини та втрата довіри з її боку.
Хтось із родичів чи інших близьких людей знають про цю подію? Якщо так, то як вони відреагували? Якщо ні, то чи хотіли б Ви їм повідомити?

Які у Вас стосунки з іншими членами родини, з ким Ви живете, до кого можете звернутися по підтримку? Чи є у Вашому місці кризові центри з питань домашнього насильства, куди можна звернутися по психологічну та юридичну допомогу?
Поки Ви неповнолітня, робота з психотерапевтом можлива лише зі згоди когось із батьків (я так розумію, в цьому випадку матері чи іншого родича/родички, який несе за Вас відповідальність). На форумі не є можливим детально занурюватися в ситуацію та шукати з неї вихід, треба звертатися по допомогу до дорослих, яким Ви довіряєте.

Здравствуйте!

Ваш отец педофил - с больной психикой...
Вы рассказали о случившемся сестре? Или матери?
Знают ли родственники - что у вас в семье происходит?
Как они отреагировали?
И что вы находитесь в опасности - и что вас надо защитить от больных домагательств родственника!
Были ли еще домагательства подобные с его стороны?
Общаетесь ли вы с ним сейчас?

Вам обязательно не нужно это все ... держать в тайне - надо рассказать родственникам и соц службам.
( полиции обязательно)
И не надо боятся! Ваша задача - защитить себя от насилия и извращений.
Если боитесь, или не можете рассказать родственникам - то тогда максимально отстранится от отца и стараться с ним не пересекаться и не общаться.

Лучше всего уехать подальше от него!
Сочувствую вам... даже слов тут нет... тяжело даже слова подбирать...
Вам обязательно нужна помощь и работа с психотерапевтом - чтоб всю эти негативные чувства и эмоции - вы могли с ней проработать и стабилизировать вас!

Вітаю вас.
Дуже співчуваю вашій ситуації і сподіваюсь, що у вас є підтримка з боку мами / інших родичів.
Доєднуюсь до думок колег: вам НЕ потрібно тримати все в собі і корисно звернутись за допомогою до рідних, яким ви довіряєте, а надалі до психолога.
Світ не такий ворожий як вам може здаватись, і далеко НЕ всі чоловіки покидьки.
Я бажаю вам внутрішніх сил та зовнішньої підтримки, аби зберегти себе і знову відчути почуття безпеки.