Стає дуже гидко від дотиків, просинається дика агресія

Одно дело не любить объятия, другое испытывать отвращение, агрессию, желание оттолкнуть, стереть с себя следы.
Я бы не сводила это к тому, что вы просто нетактильный человек. Скорее интерес вызывает, почему телесный контакт переживается как вторжение и что именно вы пытаетесь защитить с помощью такой реакции.
При этом для формирования подобных переживаний не обязательно наличие грубого насилия в детстве, достаточно опыта в котором не было права на дистанцию, отказ или собственные границы регулярно не замечалось.
Мне кажется, это скорее тема для исследования в индивидуальной терапии, поскольку за такими реакциями нередко скрывается чтото большее, чем просто нелюбовь к тактильности.

Добрий день.

Те, що Ви не любите дотики або не маєте великої потреби в тактильному контакті, саме по собі не є проблемою. Усі люди мають різний рівень потреби в близькості та фізичному контакті.

Водночас у Вашому описі привертає увагу не лише небажання дотиків, а й дуже сильна емоційна реакція на них: відчуття огиди, різка агресія, бажання відштовхнути людину, а також потреба «стерти» слід контакту зі свого тіла чи речей. Такі переживання можуть свідчити про те, що для Вас тема особистих меж, безпеки та контролю над власним простором має особливе значення.

Важливо також пам'ятати, що джерело подібних реакцій не завжди пов'язане з якоюсь очевидною травматичною подією. Іноді людина не може одразу зрозуміти, чому саме виникає така сильна відраза до контакту, але це не робить її переживання менш реальними чи важливими.

Я б рекомендувала поставитися до цих відчуттів з цікавістю, а не з осудом. Спробуйте поспостерігати: чи однаково неприємні дотики від усіх людей, чи є різниця між близькими та сторонніми; чи залежить реакція від Вашого емоційного стану, рівня втоми, стресу або напруги.

Якщо ця особливість починає впливати на Ваші стосунки, викликає страждання або Ви відчуваєте, що реакції стають сильнішими, варто звернутися до психолога для більш детального дослідження цієї теми. За Вашим описом йдеться не стільки про самі дотики, скільки про дуже інтенсивні переживання, які вони у Вас викликають.

Бережіть себе і пам'ятайте, що Ви маєте право на власні межі. Водночас Ваші сильні реакції заслуговують на уважне та дбайливе дослідження.

Цікаво, коли це почалось, що саме цьому передувало? Може бути подія, якій ви не надаєте значення
Також цікаво, що у вашій сім'ї всі люблячі, нема криків. Але чи можна бути собою? Відмовитись обійматись, якщо не хочеться. Або проявити роздратування? Чи такі емоції прийнято ховати або знецінювати типу "нема причини для дратування" — бо не обов'язково мати якісь вагомі причини.
Я б подомліджувала як відбувається взаємодія у вас