Вітаю, Аню!
цитата:
чи можливо відновити стосунки, якщо вже більше року пройшло?
Питання, як можна зрозуміти з конктексту всієї історії, ПЕРЕДЧАСНЕ(!) Одне привітання зі святом, без запитань та цікавості до Вас краще сприймати як жест ввічливості. І не більше.
Натомість у Вас вже закрутились думки і реанімувались бажання відновити стосунки.
Зверніть увагу і дайти собі щиру відповідь - про які стосунки мрієте: дружні чи романтичні?
В цій ситуації, напевно, варто дати собі час, аби побачити, що буде далі? Чи буде хоч якась ініціатива до спілкування від того хлопця. Саме спілкування для початку. Решта буде зрозуміла потім. І Ви зможете визначитись.
Ще одна красномовна деталь -
цитата:
я тільки но почала жити наповну, без думок про нього і паралізуючого страху зробити щось не так, а тут знову він!
Вам знадобився цілий рік, аби відновитись від сильного емоційного захоплення і потягу до колишнього орендодавця. Ви почали жити на повну. До речі, цікаво, який сенс Ви вкладаєте в оце "жити на повну"? Можливо, у Вас з'явились нові знайомі і серед них чоловіки, що виявляють цікавість до Вас?
Проте процес Вашого емоційного відновлення зірвало привітання -
цитата:
а тут знову він! , і я ніби знову провалююсь у ці почуття як у слизьку яму з якої не можу вибратись
.
Виходить, що почуття залишились.
Очевидно, Вам притаманно надто потужно включатись почуттями. Настільки надто, що починаєте переслідувати об'єкт свого кохання. Що, в свою чергу, далеко не кращим чином відбивається на взаєминах. Та Ви й сама про це знаєте і відверто зазначаєте.
Тож завдання, на мою думку, наразі полягає в тому, аби розібратись із Вашою моделлю побудови близькості зі значимою людиною.
Без цього буде важко розраховувати на приязне ставлення адекватних чоловіків. Їм, до речі, властиво самим добиватись уваги від дівчини, яка їм сподобалась.
А ті, що самі падають у обійми, як не крути, втрачають жіночо-особистісну привабливість.