Хлопець не хоче розставатися, але не проявляється

Ми з хлопцем однокласники, знайомі 30 років з 10 класу, 2 роки були найкращі друзі, після школи просто бачились на вулиці інколи.
Він вів себе як закоханий підліток, я не проявлялась, але теж була закохана. Зараз він це спростовує, хоча пам'ятає усі деталі про мене і моменти разом. Зараз зустрілися, в першу зустріч втік ніби від мене, потім ініціював дуже гарну романтичну зустріч, ми з перших хвилин почали фліртувати і говорити про все, ніби не було тих 27 років порізну, виявилось що сусіди, він не міг наговоритися, хоча дуже закритий і неемоційний, номер не взяв. Я шукала провину у своєму спілкуванні, розшукала номер і за 2 місяці подзвонила йому, вибачилась, він сказав що не образився, хоча потім все ж таки зізнався. Наступного дня подзвонив і почались стосунки. Нормальні, стабільні, багато гарних вчинків, турбота, подарунки, але я ніби весь час шукала привід в зраді, суха відповідь, не емоційний інтим, не той лайк. Інколи вилавара це йому, але жартома і швидко переводила на веселощі. Я багато накручувала, але потім проходила до нього ніби все ок і фліртувала, я дуже емоційна і він почав зі мною ніби розморожуватися, навіть став танцювати, і проявляти тактильність, як я просила.
Але весь час згадував свою колишню, яка його зрадила, винесла інтимні подробиці на люди і обізвала абюзером, а він багато для неї зробив. По описам вони жили в різних кімнатах 6 років і йому це подобаломь, що вона не виносила мозок, була спокійна і не мала своєї думки. Потім він почав розповідати що вона струнка, гарна, сексуальна, господиня, але не хотіла інтиму. Я кожен раз ревнувала і казала який у мене класний колишній. Щоразу такі розмови були, коли хлопець відкривав душу і потроху планував майбутнє в одночас розповідаючи про колишню, але старався ніби переплюнути мого колишнього. 24 липня я подзвонила колишньому і відчула провину,розповіла хлопцю,але ніби і щоб приревнував.Він приревнував,але водночас я сказала , що стосунків не хочу з колишнім, просто дружба 16 років, а от хлопець мій оригінал зі школи і я всіх намагалась впихнути в його стандарт лицаря. І він почав віддалятися , потроху щодня прибираючи всі знаки уваги, писати як справи взагалі перестав. Інколи були прояви з вчинками і подарунками, потім ще більше входив у дистанцію. І я почала бігати ніби, писати, дзвонити, приходити, він був радий завжди, відповідав за хвилину. 24 серпня я спитала чи розходимось , він скащав ні, просто купа проблем, депресія, я поговорила за дзвінок колишньому, він переживав дійсно тоді, спитав Навіщо ти мені розповіла. Я ще раз пояснила, потім скащаоамщо видалила номер , ще декілька разів у вересні пояснювала остаточно, що к чоловік мене не цікавить, що він мій ніби був психотерапевт в любий час. Так от хлопець розходитись не хоче, каже депресія є 3 тижні просидів вдома, бо тцк, тато психічно захворів, борги по бізнесу. Я сказала що 3 секунди спитати як справи можна знайти, він відповів що інші пріоритети, але розставатися не хоче. Інтим теж не захотів останній раз, сказав що немає бажання і немає ерекції. Хоча до 24 липня, до мого дзвінка все було чудово. І я не можу зрозуміти, чи це у мене залежність вже почалась від стосунків, бо щоразу придумую оправдання чого маю лишитися, то провина, то я щоб він приревнував крутила тему колишнього і зізналася йому, то не можу піти, бо у нього важкі часи. Він не пише, але коли дзвоню і кажу що прийду, то кличе