Чи варто перевіряти чоловіка?
Підберіть сімейного психолога онлайн або в містах України.
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 28-03-2024 13:20:23 |
4
Володимир Анатолійович Тарасенко Павел Леонидович Басанский Наталия Горская Доброго дня Ехо. Ви пишете "Просто є таке якесь відчуття відчаю, безсилля і хотілося б від чогось відштовхнутись щоб мати сміливість щось змінити..." А у мене одразу виникає зустрічне питання, безпосередньо, до Вас. Це Ваш чоловік? І якщо все ж таки, Ваш, то які потрібні ще підстави для того, щоб почати адекватно реагувати на негідну поведінку якщо: 1. Чоловік регулярно п'є,тобто, швидше за все, вже знаходиться в станіалкогольної залежності 2. Він залицяється практично відкрито до інших жінок та дівчат. То можливо, питання не стільки в приводах для того, щоб щось змінити, а, найперше, у Ваших страхах, тобто, повній відсутності почуття власної гідності? Чого Ви так боїтеся, що мовчите, коли чоловік п'є і залицяється до інших жінок? Відредаговано автором 28-03-2024 13:20:56 
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 28-03-2024 13:27:45 |
1
Вы описываете типичные отношения, где муж зависим, а вы созависима. Вы игнорируете тот факт, что муж выпивает, есть психологическое насилие, недоверие, отвращение. Акцент же делается на том, что а вдруг он изменяет и надо проверить. При этом вы как будто хотите что-то найти, чтобы что-то или кто-то "дал пинка" и произошли изменения. Я бы предложила вам найти психотерапевта и тогда будут изменения. Созависимость это достаточно трудная тема и самостоятельно с ней не справится, к сожалению. Но зато от нее точно будет польза в отличии от каких-то сомнительных переписок, подстреканий и поиска непонятно чего. Вы что сама хотите? Какой возраст детей? Обеспечены ли вы жильем, материально? Как давно замужем?
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 28-03-2024 14:08:37Доповнення від автора |
| Я навіть не знаю чого я хочу, якось навіть уявити не можу картинку того що було б для мене добре. Боюсь втратити те гарне, що є в періоди коли він не п'є. Ми давно разом, діти молодшого шкільного віку. Житла в мене немає, на оренду можу заробити якщо масштабувати бізнес. Але зараз мало займаюся цим, бо коли я зосереджуюсь на своїй справі і менше уваги приділяю чоловіку і побуту то він злиться, а мені хочеться доброго спокійного ставлення. Моя спроба роботи з психологом раніше закінчилася тим що я ніби розумію проблему, але ні піти, ні щось змінити все-одно не можу. Тому я думаю що якби можна було зачепитися за щось таке що б мене розізлило, наприклад, що б я собі могла дійсно дозволити злість, то я б могла зрушити з місця. Зазвичай коли я зриваюсь і починаю сваритися то і він ще більш злісно відбиває мої атаки, а на наступний день він ідеальний чоловік і тато, а я почуваюсь винною і неправильною. Так як є — ніби є гарні моменти, але я ними не насолоджуюся бо постійно переживаю що а раптом завтра знову буде випившим і оце все. Може дійсно якби якийсь чарівний "пинок" вибив мене з цього замкнутого кола то я б наважилась щось змінити. В гарні періоди я дійсно думаю що може то я даремно придираюсь і насправді все добре і що він хороший чоловік і тато. Ніби я коли він п'є і я коли все норм — це дві різні людини. Щодо почуття власної гідності — я не знаю що це таке і як це, напевно в мене дійсно його немає. |
Виберіть психолога для консультування з приводу розладу комунікації між різними членами родини, відсутності підтримки, неспівпадіння поглядів на виховання дітей тощо
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 28-03-2024 14:33:13 |
3
Володимир Анатолійович Тарасенко Павел Леонидович Басанский Доброго дня! У вас злиття з чоловіком і ви шукаєте щось або когось хто допоможе розірвати його, проте чи надовго цього вистачить? Ваша проблема в подавленості, ви не можете опиратись на себе і розраховуєте на ставлення чоловіка, а він ненадійний в цьому… Вам потрібна довготривала психотрепія, не спішіть з зрушеннями, спочатку дуже довго напрацьовується чутливість і ресурси, а вже потім робляться зміни. Вашому чоловікові не буде подобатись ваша самостійність, але ви точно почнете подобатись собі в незалежності від його думки.
|
| Ірина Миколенко психолог Полтава 28-03-2024 14:49:41 |
2
Павел Леонидович Басанский Доброго дня! Вы живете в иллюзии - нормальных отношений. И психологически зависимы от вашего мужа - от этих ярких эмоций страстей... ( хоть и негативных - которые вас и изматывают и вгоняют в еще больший тупик). вам отчасти нравится что он потом после пьянок идеальный... то есть то как вы хотите... и с него можно лепить что хочешь... вы можете им управлять в такие моменты... он же становится послушным - так как чувствует свою вину за пьянки... вот что происходит на самом деле... ( мое предположение) И одновременно - вы боитесь от него уйти - потому что идти не куда - жилья своего нет. А снимать свое жилье с детьми - это все на себя брать всю ответственность - и работать много надо будет. Вот эта неизвестность вас и пугает... А насчет проверок - ну тут только ваш выбор и ваша ответственность. Учитесь принимать ответственность за свой выбор. В том числе выбор такого мужа - который вас не уважает... ( уважал - бы он не допускал бы такого отношения к вам даже пьяным) Хотя он наверняка так свои обиды на вас вымещает в пьяном состоянии - обид видимо не мало. Вы говорите у вас все хорошо - ( когда муж не пьет ) а можете описать как именно - это хорошо? И готовы ли вы, в таких иллюзорных отношениях жить дальше? Хотя опять же - у каждого свое понятие нормы.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 28-03-2024 18:26:04 |
2
Павел Леонидович Басанский Як на мене, у Вас є велика омана по відношенню до чоловіка. Ви намагаєтеся сприймати його, як людину, яка повністю несе відповідальність за своє життя. Тоді як людина, що систематично випиває, вже має алкогольну залежність, а отже, і не володіє собою на ті сто відсотків, на які Ви так очікуєте... Бо це вже стадія певної хворобливої залежності, в якій він припиняє бути собою. Це перше. А друге. Ви пишете, що під час роботи з психологом все ніби і розуміли, але свої реакції та поведінку змінити не змогли... І, як на мене, це цілком закономірно. Адже, ми можемо знати всі абсолютно правила поведінки, але як тільки потрапляємо в ситуацію, будемо реагувати автоматично, на рівні рефлексів: установок та поведінкових моделей. Власне, що з Вами зараз і відбувається. На мою думку, Ви знаходитеся в повній психо-емоційній залежності, яка підкріплюється ще і суто матеріально- побутовими проблемами. А це порадами та розмовами не вирішується, однозначно Бо ми завжди реагуємо в ситуаціях відповідно поведінковим підсвідомим установками, які заклалися, як правило, в дитинстві. До тих пір поки Ви внутрішньо не перейдете у площину самодостатності ( не плутати з самостійністю - це різні речі), Вас буде кидати з крайності в крайність: від приниженості та страху до агресивності, на яку Ваш чоловік, відповідно, реагує агресивністю ще більшою... Тому намір "розсердитися" нічого, окрім погіршення стосунків, на мій погляд, Вам не додасть. Бо Ви просто остаточно зруйнуєте стосунки... І що потім? Де будете жити і на які гроші з дітьми? Як на мене, насамперед, потрібна робота з поведінковими моделями, тобто, потрібні внутрішні зміни, які поступово призведуть і до кращих змін в стосунках, а не навпаки... Які стосунки були між Вашими батьками? Як до Вас вони ставилися в дитинстві?
|
| Людмила Олександрівна Павлова психолог Київ 28-03-2024 19:38:40 |
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 28-03-2024 20:02:04 |
3
Павел Леонидович Басанский Наталия Горская Доброго вечора! цитата:
Чи варто перевіряти? цитата:
Чоловік час від часу випиває і в таких ситуаціях дуже дратуюсь на нього, навіть відчуваю огиду, фізичного насильства ні разу небуло, а от психологічні доколупування так, і ніколи не знаю в якому він настрої буде, бо буває ніби добренький, а буває злий, непередбачуваний, такі неприємні розмови бувають від яких я плачу і важко відходжу або буває таке що я зриваюсь і висказую все що думаю, а потім знову-таки таки почуваюся винною, неправою, несправедливою. І з цих відповідей скласти визначення - Ваші стосунки здорові або погані/нездорові. А вже після таких висновків, придивіться до потреби ПЕРЕВІРЯТИ. На мою думку, є інші способі, аби розв'язати ось ці міцно сплетені вузли цитата:
відчуття відчаю, безсилля і хотілося б від чогось відштовхнутись щоб мати сміливість щось змінити. До якої якості життя дійти?
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 29-03-2024 03:20:49 |
3
Володимир Анатолійович Тарасенко Наталия Горская Ви намагаєтеся ЗАЧЕПИТИСЯ за зовнішнє - цитата:
зачепитися за щось таке що б мене розізлило А потім звинуватити. Налагоджений мабуть алгоритм? І це замість того, щоб ОБПЕРТИСЯ на внутрішнє, з яким точно є проблеми: цитата:
Я навіть не знаю чого я хочу, якось навіть уявити не можу картинку того що було б для мене добре...Щодо почуття власної гідності — я не знаю що це таке і як це, напевно в мене дійсно його немає Але правильний шлях не той, що легше.
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 29-03-2024 09:59:30 |
У таких ситуаціях як Ваша, консультативна робота з психологом мало що дасть. Власне, такий досвід Ви і самі вже маєте. Потрібна терапевтична робота із трансформацією поведінкових моделей та глибинних установок. У іншому випадку, Вас так і буде "кидати" з крайності у крайність, від позиції "жертви" до позиції агресора, агресивності. А такі позиції, як Ви і самі вже бачите, на превеликий жаль, не дадуть можливості налагодити гармонічні стосунки в родині.
|
| 30-03-2024 12:41:57Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363532 для Алла Григорівна Дякую за пояснення. Так, Ви праві, стосунки ніяк не гармонійні, що б я не робила |
| 30-03-2024 12:55:05Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363530 для Павел Леонидович Мені сумно і обурливо від частини Вашого коментаря. Я й сама розумію що оця ідея з перевіркою не дуже гарна, і коли я таки до чогось чіпляюсь і злюся та якось виражаю це, то потім все-одно ще більше сама почуваюся винною. Ви припускаєте що я маю намір шукати до чого причепитися щоб звинуватити чоловіка і говорите про це в якомусь як на мене зневажливому тоні, мені це дуже прикро читати від психолога, хочеться підтримки, делікатності, розуміння. Хоча я дійсно можу шукати до чого причепитися щоб розізлитися і звинуватити чоловіка, бо мені дуже прикро постійно бути винною і крайньою у всьому і не такою як треба.З тим що варто звернути увагу на внутрішні проблеми я погоджуюся і розумію. Я не думаю що "придовбатися" це саме Правильний шлях, просто припускала що це могло б бути ресурсним. Бо багато що не так але злитися і захищати себе я собі чомусь не дозволяю. Але є речі які я б точно не терпіла. І якщо їх підсвітити, то можливо я була б більш рішучою. Але не факт. Тому питаю. З Ваших відповідей і відповідей Ваших колег і поміркувавши над цим я розумію що ідея з перевіркою дійсно не вирішить мої проблеми, що це зовсім не те. Дякую за відповідь. |
| 30-03-2024 13:01:31Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363524 для Володимир Анатолійович Добрий день.Так є сумніви. Я не щаслива жінка, якщо чесно я більше почуваюся ніби малою дитиною, ну ще зрідка мамкою. Може я не правильно сприймаю, але кохання від чоловіка я не відчуваю, хоча він говорить слова про любов, більше відчуваю зверхність від нього. Не дуже довіряю і тим більше не можу бути відкритою, тому що це йому часто не подобалось і він активно це виражав, і я більше не ризикую щиро розмовляти, а стараюсь залишатися зручною аби не втратити те що є. Змінити хочу свій стан, щоб знати чого хочу і бути сміливою проявляти себе і не підлаштовуватися, а домовлятися, мати взаємоповагу у стосунках. |
| 30-03-2024 13:16:40Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363522 для Людмила Олександрівна Чоловік випивав завжди, коли більше коли менше, коли ми почали зустрічатися він взагалі пив постійно, але я в цьому не бачила проблему. В моїй сім'ї тато пив регулярно, брати також, мама по святах, тому я думала що це нормально ніби всі п'ють але не всі однакові, мама негативно ставилася до татових п'янок, але я цього в дитинстві не розуміла бо під алкоголем він ставав добреньким та менш суворим і сердитим. Проблему в тому що чоловік випиває я почала бачити коли вже ми жили як сім'я, в нас народились діти, вони хворіли і я стала залежати від чоловіка, потребувати його підтримки та відповідальності а він це не міг дати, все залежало від його п'янок.Роботу з психологом вирішила не продовжувати тому що мені не стало краще, я почала більше себе звинувачувати і не змогла вирішити що мені робити щоб було краще, ще чомусь на сесіях з психологом стала підлаштовуватися під психолога, зчитувати його і говорити те що йому б на мою думку подобалося та не могла відверто говорити про себе, свої відчуття, було некомфортно, до того ж для мене це дорого а більше ресурсу і підтримки не стало, і чоловіку не подобалося що я ходжу на психотерапію і те як я почала з ним спілкуватися після терапії, і я не змогла продовжувати і не бачила сенсу. Можливо мені потрібна інша психотерапія чи змінити свої очікування, бо я сподівалась що моя ситуація скоро покращиться при роботі з психологом. Не знаю як наважитися і чи допоможе це мені змінити себе та ситуацію в сім'ї. Я читала книгу про співзалежність, там була така думка яка мені сподобалась — що треба зробити своє одужання пріорітетом. Я намагаюся але надовго мене не вистачає ( |
| 30-03-2024 13:24:45Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363513 для Ірина Миколенко Мені важко сказати що саме в нас добре. Просто спокійне спілкування, без сварок, криків, мені це важливо і правда важливо бути не самій бо самій і з дітьми дуже страшно. Не знаю що для мене нормально в принципі. Моя сім'я з чоловіком і дітьми це найкраще що в мене було, сама без сім'ї і стосунків я ніколи не була, в батьківській сім'ї постійно, кожного дня були крики, сварки, бійки, обзивання, бідність, ну і на фоні того моя сім'я з чоловіком це велике везіння. Але я все-одно я не задоволена цим. Бо майже кожного тижня по кілька разів чоловік п'яний і тоді як пощастить, чи будуть сварки чи ні. А коли не п'є і ніби спокійно то все-одно не добре, постійно напруження і переживання, не можна висловитися відверто, все ніби якесь штучне, неживе, пластмасове. Хочеться з цього вирватися. Я просто не знаю як може бути по іншому і чого хотіти, і що я можу. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 30-03-2024 13:42:42 |
1
Увы, вы переняли модель ваших родителей и создали аналогичную семью. Внешне вам кажется вроде немного по другому, но это не так. Семья с алкоголиком это всегда постоянная тревога, страхи, эмоциональные качели и постоянное огромное напряжение. К сожалению, ваши дети в этом растут и такую же семью потом создадут. Основное, с чем вам нужно разобраться это цитата:
Не знаю що для мене нормально в принципі Почитайте книги про созависимость Москаленко В. и Норвуд Робин "Женщины, которые любят слишком сильно" Відредаговано автором 30-03-2024 13:47:05
|
| 30-03-2024 13:46:05Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363511 для Алла Володимирівна Дякую за пояснення!Зрозуміла що не треба так спішити зі змінами, і справді зараз я не в такому стані що змогла б змінити щось навіть якщо дуже хотіти. (( Мені подобається ця теза "ви точно почнете подобатись собі" — цього зараз не вистачає дуже |
| Ірина Миколенко психолог Полтава 30-03-2024 13:59:02 |
1
Доброго дня! К сожалению вы повторяете родительский сценарий... идете по нему... ( пусть и в чуть лучше варианте) Все ж сравнимо... конечно если вырываешься из ада... то уже и это - " А коли не п'є і ніби спокійно то все-одно не добре, постійно напруження і переживання, не можна висловитися відверто, все ніби якесь штучне, неживе, пластмасове. Хочеться з цього вирватися. Я просто не знаю як може бути по іншому і чого хотіти, і що я можу." кажется не таким и плохим... но в то, что вы попали - оно само по себе тоже не здоровое - штучное, не живое как вы описали... это не есть норма и здоровое... не здоровое, а больное... И конечно, вам тяжело с этого вырываться... так как впитали это все с детства... привыкли уже к такому... и даже не знаете, как это по другому может быть... когда мужчина уважает! Когда ценит! Когда ответственный за семью и т д. Выбрали посути мужа - про образ отца... (подсознательно... кармический у вас союз с ним). С этого возможно вырваться - но будет не так просто сделать. И нужна решимость - все менять кардинально. А если придете к разводу - главное не повторить тех, же сценариев потом - с другими мужчинами. А для этого надо очень хорошо изучить - осознать в чем вы находитесь и почему. Вот почему вам нужна психотерапия. А если все же решите сохранять семью - то нужна психотерапия и мужу однозначно, и излечение от алкогольной зависимости - но это если он захочет. У вас же, сидит в вас ощущение жертвы - что вы жертва обстоятельств - что должны именно - должны теперь это все терпеть! Но это обманка - вы не должны! Нечего терпеть - особенно неуважение к себе! И вот тут, если вы к этому придете - то надо будет думать - дальше как финансово становиться независимой от мужа и более автономной - такой я вижу для вас путь - как с этого выходить. Иначе обман и самоиллюзия отношений, и постоянные жертвы в никуда... а потом депрессия. Так что - совет - хорошо подумайте - какой жизнью вы хотите жить? Вы умная женщина - многое понимаете. И это хорошо - значит есть шансы с этого - выйти! (Хуже когда люди даже не понимают - в чем они находятся...) Удачи вам и сил!
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 30-03-2024 16:41:44 |
1
цитата:
Я не щаслива жінка, якщо чесно я більше почуваюся ніби малою дитиною, ну ще зрідка мамкою. цитата:
Може я не правильно сприймаю, але кохання від чоловіка я не відчуваю, хоча він говорить слова про любов, більше відчуваю зверхність від нього. цитата:
я більше не ризикую щиро розмовляти, а стараюсь залишатися зручною аби не втратити те що є. цитата:
Змінити хочу свій стан, щоб знати чого хочу і бути сміливою проявляти себе і не підлаштовуватися, а домовлятися, мати взаємоповагу у стосунках.
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 31-03-2024 02:41:08 |
1
цитата:
Ви припускаєте що я маю намір шукати до чого причепитися щоб звинуватити чоловіка і говорите про це в якомусь як на мене зневажливому тоні, мені це дуже прикро читати від психолога, хочеться підтримки, делікатності, розуміння цитата:
бо мені дуже прикро постійно бути винною і крайньою у всьому і не такою як треба Але ж Ви й самі визнаєте, що я сказав правду: цитата:
Хоча я дійсно можу шукати до чого причепитися щоб розізлитися і звинуватити чоловіка, мені дуже прикро постійно бути винною і крайньою у всьому і не такою як треба Тому дуже раджу себе НЕ дурити, цього: цитата:
Але є речі які я б точно не терпіла. І якщо їх підсвітити, то можливо я була б більш рішучою. Але не факт цитата:
все ніби якесь штучне, неживе, пластмасове Оці його прояви: цитата:
кохання від чоловіка я не відчуваю, хоча він говорить слова про любов, більше відчуваю зверхність від нього цитата:
мені дуже прикро постійно бути винною і крайньою у всьому і не такою як треба цитата:
Не дуже довіряю і тим більше не можу бути відкритою, тому що це йому часто не подобалось і він активно це виражав Але ж, при цих поважних причинах, які стосуються саме чоловіка, для Вас властиво бути нещирою не тільки з чоловіком, а й взагалі (бо психологічно травмовані), що проявилося і в роботі з психологом: цитата:
ще чомусь на сесіях з психологом стала підлаштовуватися під психолога, зчитувати його і говорити те що йому б на мою думку подобалося та не могла відверто говорити про себе, свої відчуття, було некомфортно цитата:
все ніби якесь штучне, неживе, пластмасове цитата:
чоловіку не подобалося що я ходжу на психотерапію і те як я почала з ним спілкуватися після терапії цитата:
я не змогла продовжувати і не бачила сенсу цитата:
якщо чесно я більше почуваюся ніби малою дитиною цитата:
я більше не ризикую щиро розмовляти, а стараюсь залишатися зручною аби не втратити те що є цитата:
змінити свої очікування, бо я сподівалась що моя ситуація скоро покращиться при роботі з психологом Окрім цього, для прийняття рішення замало рішучості, є багато того, що ГАЛЬМУЄ це прийняття: цитата:
важливо бути не самій бо самій і з дітьми дуже страшно. Моя сім'я з чоловіком і дітьми це найкраще що в мене було, сама без сім'ї і стосунків я ніколи не була, в батьківській сім'ї постійно, кожного дня були крики, сварки, бійки, обзивання, бідність, ну і на фоні того моя сім'я з чоловіком це велике везіння цитата:
багато що не так але злитися і захищати себе я собі чомусь не дозволяю
|
| 02-04-2024 10:04:58Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363605 для Павел Леонидович Дякую за відповідь. |
| 02-04-2024 10:09:54Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363592 для Володимир Анатолійович Дякую. Я розумію що в такому стані я не можу бути на рівних і від цього так некомфортно в стосунках. Дійсно багато над чим працювати. Періодично виникає різке бажання швидких, моментальних змін, щоб все було інакше, але все більше переконуюсь що краще все ж поступово, обережно і не поспішаючи. |
| 02-04-2024 10:24:58Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363584 для Ірина Миколенко Дякую за підтримку!Так, я розумію що схожа трохи ситуація, сценарій як у сім'ї моїх батьків, і в сім'ї чоловікових батьків те саме. З іншого боку я бачу що і він коли може то багато робить для сім'ї, для мене, для дітей, щоб нам було комфортно, безпечно, спокійно... І звичайно мені самій всю цю відповідальність страшно брати на себе. І щодо розлучення то в такому випадку я не знаю чи зможу я сама дати все дітям, якщо не буде кому підстрахувати. Я не можу своїм родичам довіряти і розраховувати на допомогу від них. А близьких друзів в мене немає, вся увага пішла на сім'ю і з іншого боку дружити з людьми мені не легко через те що і не довіряю людям, і в собі не впевнена, багато страхів. Якою я буду сама, чи буду достатньо хорошою і надійною мамою, я не знаю. Зараз стараюсь але все-одно буває що можу щось не так сказати, і не все можу дати дітям, ні багато уваги, ні матеріально, а як буде якщо буду сама... Розлучення в будь-якому випадку буде великою травмою для дітей, і чи зможу я це якось компенсувати я не знаю, тому стараюсь зберігати спокійну обстановку в сім'ї наскільки можу, і стараюсь розібратися що можна змінити, з чоловіком обговорити, пояснити. Правда сумно і деколи злить те що він не бачить проблеми в тому що він випиває. Але більше вже стараюсь зосередитися на собі. Я розумію що моя помилка хотіти щоб швидко щось змінилося і все налагодилося, а мені дійсно потрібно багато працювати над собою, і в плані здоров'я, і характеру, поведінки, фінансів, щоб мати хоч варіанти вибору як бути далі. Я не знаю яким життям хочу жити, це теж таке питання з яким мені треба розібратися... Дякую! |
| 02-04-2024 10:29:06Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 363581 для Валентина Михайловна Дякую! Я зрозуміла що мені не треба розраховувати на швидкий результат і готуватися до тривалої психотерапії... Дякую за рекомендацію книг. До речі читала "Жінки, які кохають до нестями", з неї дуже багато прояснила про свої стосунки( |
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
26-03-2024
Сімейні стосунки
24-03-2024
Чи має чоловік право ображати поганими словами, агресувати на те, що дружина не хоче заткнутись
22-03-2024
Если муж изменяет и употребляет алкоголь
20-03-2024
Муж хочет что б я работала
08-03-2024
Ігнор чоловіка
03-03-2024
Я не права?
02-03-2024
Токсичний шлюб
Рекомендуємо
Семейные отношения рушатся – что делать?
Что предпринять, если члены семьи почувствовали: в семейной жизни появились проблемы? Нужно иметь в виду, что за создание конфликтной ситуации несут ответственность оба супруга...
Кризисы в отношениях супружеской пары
Психолог о кризисных периодах в отношениях семейной пары на разных годах совместной жизни...
Семейный бюджет – диагностика отношений
Ведение и обсуждение общего семейного бюджета открывает и поднимает много скрытых, неочевидных тем и вопросов. Способ организация и ведения семейного бюджета - является хорошей проекцией отношений...
Сiмейнi кризи
Що таке сiмейнi кризи, чому викають, як їх долати? За якими симптомами можна визначити, що сiм'я вступає у кризу? Чи можна за поведiнкою дiтей визначити чи є в сiм'ї проблеми? Сiмейне життя проходить певнi етапи. Психолог радить.
Милые бранятся только тешатся?
Какие бывают виды конфликтов в семье и как из них выйти. Конфликт норм или конфликт идентификации. Конфликт власти. Конфликт садомазохистский
Научитесь жить своей жизнью
Случается так, что в свои 20-30 лет молодая женщина или мужчина чувствует себя ответственным за родителей и за своих меньших братьев, сестер.
