Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Я Вам співчуваю, бо ревнощі - дуже виснажливі почуття, які дошкуляють тому, у кого вони з'явилися і не дуже добре впливають на стосунки. Та Ви і самі вже це помітили. Думаю, що Ваш чоловік дійсно Вам вірний, але неправильно себе поводить, як на мій погляд його "колишня". І швидше за все Ви інтуїтивно відчуваєте, що під "дружніми" закидами цієї пані, лежать інші почуття... Як на мене, є два аспекти виходу з даної ситуації: по-перше, психологічний аспект. Вам однозначно потрібно працювати з психологом на зменшення власницького ставлення до чоловіка. І другий, практичний аспект. Розмови з чоловіком, особливо у стані агресії та образи не просто нічого не дадуть, а ще більше все ускладнять. Спробуйте спокійно поговорити не з чоловіком, а з цією добродійкою і пояснити, що Вам не подобається їх "дружба" і що вона своїми, нібито, добрими намірами, втручається у вашу родину. Бо на чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Ви маєте повне право захищати свою сім'ю. Але, сподіватися, що одна лише розмова Вам допоможе. я б не радила... Не стане цієї пані, з'явиться ще якийсь "об'єкт" для ревнощів, бо існує Ваше неправильне внутрішнє ставлення до близької людини. У любому випадку шукайте психолога до душі і "пропрацьовуйте" ситуацію

Доброго вечора! По-справжньому мужні та сильні чоловіки ніколи не стануть вбивати беззахисну істоту, хіба що Ви та дівчина живете в селі і у вас є натуральне господарство. Тоді дівчина ментально звикла до такої поведінки чоловіка і вимагає це від Вас. Якщо у Вас іде внутрішній опір, Вам шкода істоту, не ідіть проти своєї душі! Спробуйте поговорити з дівчиною, пяснити свою позицію, можливо з'явиться нагода довести свою чоловічу силу по-іншому... А, якщо не зрозуміє, може то не Ваша дівчина? Повірте, дівчат багато і Вам зустрінеться та, яка так само любить тварин як і Ви. Можливо вона буде добрішою та розумнішою за теперішню. Це - перевірка Вас, як чоловіка! Чи вмієте Ви відстоювати свою точку зору! Вчіться бути твердим там, де Ви впевнені у своїй правоті - дівчата безхребетних не люблять. Інколи тверде "Ні!" приносить більше результату, ніж вмовляння та заглядання в очі.

Доброго дня! Знаєте, а мені здається, що не варто просто брати і відривати різко Вашого сина від Вашого колишнього. Спробуйте знайти йому заміну у вигляді, наприклад, керівника цікавої секції, тренера спортивної команди, загалом, чоловіку, якому б би Ви довіряли, і який би міг стати чоловіком-наставником для хлопчика. Бо для виховання хлопчика однозначно потрібен чоловік, що дасть прклад правильної моделі поведінки... Тоді процес роз'єднання стане природнім, нетравматичним. У іншому випадку, не можна бути застрахованим від того, що у хлопчика не з'явиться ще одна травма - те, що він не хоче спілкуватися з батьком ще не є гарантією того, що хлопчик батька не потребує. Просто це вже питання підсвідомих проблем. Удачі Вам! Та будьте мудрою!

Доброго вечора! Кращий спосіб привести себе до тями, це зайнятися собою! Тим паче, що Ви пишете, що Вас турбує не стільки фізіологія, скільки Ваше становище зараз. Ідіть в спортзал, почніть бігати на природі, робіть якісь фізичні вправи, почніть обливатися холодною водою, тощо. Головне робіть це систематично - Вам потрібен активний фізичний рух, щоб потроху заспокоїтися. Знайдіть якусь нову ціль та мету в житті. І краще, якщо вона буде більш високою, з користю не лише для Вас, а і для оточуючих людей. Зараз багато людей потребують підтримки та допомоги. Знайдіть тих, кому важче, ніж Вам. А вже потім Ви зможете зрозуміти, чого саме Ви хочете. Тим паче, що поки не переживете старі стосунки, нові створювати досить нелегко. Ви впораєтеся, бо Ви сильна людина раз знайшли силизвернутися за порадою. Удачі Вам!

Доброго вечора! Які у Вас стосунки з батьками, з мамою насамперед?

Доброго Вам здоров'я! Я б Вам порадила просто іти на природу: в парк, в сквер, на вулицю і просто багато швидко ходити. Швидка ходьба знімає стрес і допомагає трохи розслабитися. Якщо є гарна подруга, запитайте дозволу прийти до неї в гості і просто поспілкуватися, поділитися своєю тривогою... А ще, такі складні моменти нам даються, щоб ми могли пересмислити в черговий раз сенс свого життя і загалом, життя людини... Знайти ті цінності, які не залежать від ситуацій та часу - знайдіть людину духовно багату, яка зможе допомогти Вам перенести центр опори з матеріального на духовне і витримати це та інші випробування...

Доброго дня Мариночко! А як Ваші стосунки з мамою? Мама дуже строга? Кричить на Вас? Вами керує?

Доброго дня Мія! До порад колег, можу додати, що підвищуєтьяс тривожність також, якщо ми замикаємося у якомусь обмеженому просторі: неправильний світогляд, відсутність близьких подруг, з якими б можна було поділитися, нехтування режимом дня та здоровим способом життя... Загалом, Вам не вистачає почуття захищеності... І це вже питання Ваших стосунків з чоловіком та з близькими людьми...

Доброго вечора! Розкажи, що тебе турбує... Що трапилося?

Ответ отредактирован автором 17-01-2021 17:27:18

Доброго дня! Я згодна зі своєю колегою: в першу чергу Вам потірбно виключити медичний аспект проблеми, якщо це депресія. Є поняття післястресовий стан, є депресивний синдром, а є депресія. Я б так само радила Вам рухатися в паралельних напрямках: іти до лікаря і починати прцювати з психологом або психотерапевтом, якого Ви можете обрати, у тому числі і на сайті. До речі, є чудові Арт-терапевтичні методики, які дозволяють полегшити психологічний стан людини. У всякому випадку, залишати так все не можна, бо ситуація може погіршитися. Що не бажано, бо потім справитися буде ще важче!

Цікава реакція! Дякую! Якщо слова викликають таку злість, можливо варто проговорити це зі своїм психотерапевтом? У всякому разі, я б радила Вам з цим почуттям розібратися... Мені здається, під ним Ви знайдете дуже багато цікавого, того, що заважає Вам реально змінитися і стати щасливою. Якщо так "чіпляє", значить в моїх словах є та інформація, від якої Ви закриваєтеся, або в якій до кінця не розібралися. У всякому випадку, щиро бажаю знайти мир та злагоду в стосунках!

Дякую Ніка! Скажіть будь ласка, Вас силою можна змусити змінюватися, працювати над собою? Мабуть, що ні! Теж саме можна сказати і про Вашу маму... Отже, якщо хтось і може щось змінити у Ваших стосунках з мамою, то це тільки Ви сама. Тому до тих пір, поки Ви будете намагатися змінити не свою поведінку, а мамину, толку буде обмаль! Ви ж самі впевнилися, як важко відмовляти мамі і який вплив наші батьки мають на нас? (І це стосується всіх. Просто одні вже розібралися з почуттями до мами, а Ви - поки що ні). Окрім того, наше особисте життя напряму залежать від того, які стосунки у нас склалися з батьками, особливо з мамою. І Ви це вже помічаєте: раніше було багато хлопців, а зараз менше або немає... Тому Вам просто необхідно обрати психолога до душі і почати працювати. Самій Вам буде це зробити дуже складно...

Ответ отредактирован автором 17-01-2021 16:41:08

Ви намагалися його контролювати, як вже свого власного чоловіка? А як склалися стосунки у Вашої мами з Вашим батьком?

Дякую за уточнення! Ми всі, коли народжуємося, спираємося своїм досвідом на досвід своїх батьків. Бо без батьків не існували б і ми, якими б не були батьки! І навіть коли дорослішаємо, підсвідомо сильно зв'язані з ними. Тому, для того, щоб мати сили рухатися самостійно далі, нам потрібно навчитися правильно ставитися до тих, хто нас народив. Це не означає розбещувати вседозволеністю, це означає зняти претензі та образи всередині себе до мами. Це і означає розібратися з "внутрішньою мамою". До речі, як склалися стосунки у Вашої мами з її батьками? Вона з повної сім'ї? Тому що гроші можуть бути еквівалентом недоотриманої нею в дитинстві любові. А "вертатися назад" - означає, що ситуація одна і та ж систематично повторюється...Тільки зрозумівши справжні мотиви Ваших та маминих дій Ви зможете змінити ситуацію.

Доброго вечора Аліночко! А через що Ви посварилися? Хто був ініціатором?