У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Тетяна Миколаївна Фаворова Харків метро Архітектора Бекетова

психолог Сімейний психолог.   Тетяна Миколаївна Фаворова
28-02-2024 Тетяна Миколаївна Фаворова додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 38 днів тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 18
Освіта
- Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА), факультет Практична психологія заочно, з 2022 р. (поновлена на 2 курс)
- Інститут розвитку символдрами та глибинної психології (ІРСГП), з 2000 р.1-й ступінь консультант, спеціалізація - системно сімейна терапія
- Навчальна програма «Системні та структурні впорядкування», метод короткострокової сімейної терапії з Б. Хеллінгера, Інститут інтегративної сімейної терапії, Москва, 2006 р.
- Навчальна програма "Рефлексивно-діагностичні впорядкування з іграшками", метод короткострокової системно-сімейної терапії. Інститут інтегративної сімейної терапії, Москва, 2007 р.
- Навчальна програма роботи з генограмою, метод Анн Анселін Шутценбергер, сімейна реконструкція трансгенераційних зв'язків, ведуча – Марія Єгорова, Москва, 2008 р.
- Навчальна програма «Робота з травмою», ведуча – Марія Єгорова, Москва, 2008-2009 рр.
- Курс «Психодрама та сімейна терапія», ISIS ISRAEL: Центр Психодраматерапії та терапії інтермодальними експресивними мистецтвами, Тель-Авів, Ізраїль, 2008 р.
- Курс підвищення кваліфікації в межах програми багатоетапного навчання Кататимно-імагінативній психотерапії “Діагностика за ОПД-2”, 2022 р.
- Онлайн курс “Самодопомога та допомога ближньому в кризовій ситуації” від MASHAV (Ізраїльське агентство міжнародного співробітництва у галузі розвитку), ISRAEL, 2022 р.
- Онлайн курс “Робота з втратою” від MASHAV, ISRAEL, 2022 р.
- Безпека тут і зараз (соматичні вправи), ведуча Magna Tung, MA, SEP - Body-Oriented, Психотерапевт, Senior SE™ Practitioner від Complex Trauma Institute, 2023 р. www.complextraumainstitute.org
- Онлайн курс короткострокової травматерапії за авторським методом Rewind Dr. David Muss founder IARTT, 2023 p.
- Онлайн курс “Психологічні інтервенції в роботі з дієвими військовими та ветеранами” від Олександр Гальчинський, психолог, КПТ терапевт, супервізор, Травматерапевт, Психоонколог, Організаційний психотерапевт, Майор Армії Оборони Ізраїля, 2023 р.
- Онлайн курс «Теорія та інструменти для безпечної терапії травм», ведуча Бабетт Ротшильд, MSW, LCSW, фахівець із лікування травми та посттравматичного стресового розладу, у партнерстві з Інститутом комплексної травми (CTI) у Великобританії та W. W. Norton & Company
Досвід психологічної практики
Практикувати почала з 2006 року. По рекомендації, не на постійній основі. Маю досвід роботи з групою. З 2000 року із початком навчання в ІРСГП проходжу групову супервізію. Зараз, після завершення першого ступеню, згідно з правилами навчання, маю право розпочати сталу професійну практику.
Працюю з запитами
✔️ проведення тренінгівОсобисті проблеми, проблеми у стосунках, сімейні проблеми, особистісне зростання
Використовую підходи та техніки
Арт терапія
Когнітивно-поведінкова психотерапія
Символдрама

психодрама, генограма, системно-сімейні впорядкування,


Основне
місце прийому клієнтів

Відповіді 56
Що мені робити , допоможіть розібратись
Ну дивіться, алкоголь та сигарети - в його ситуації, якщо справді такий суворий тато, цілком може бути підлітковим протестом. Не страшно, якщо не запустити. Якщо в погану компанію не вляпається)
Булив, тому що подобалася - теж закономірно, бо чомусь мені здається, по іншому виражати почуття його просто ніхто не вчив. Це неприємно, але не критично. Аби бажання було, всьому можна навчитися.
Знаєте, нам наш вчитель музики в школі розповідав історію. Хлопчик з першого по останній клас чіплявся до дівчини, проходу не давав. за коси смикав, штовхав, спідницю навіть задирав. Вона сльози крокодилові через те лила. А після школи зустрів її якось, вона розповіла, що з хлопцем тим одружилася... Тож, буває всяке...
Прислухайтеся до себе і нічого не заперечуйте. З часом почуття проясняться і прийде розуміння, що з тим робити
Моє життя закінчилося, коли померла мама
Бачте, складається така ситуація, або Ви відгорьовуєте, відпускаєте маму й живете далі, або Ви назавжди лишаєтеся зі спогадами про неї у горі. І іншого вибору не має.
Я, як мати двох дівчат можу впевнено сказати, я їх народжувала й вирощувала не для того, аби вони вбивалися на моїй могилі. Я хочу, аби вони були щасливі, зі мною, чи без мене. Ба більше, я б рахувала, що не впоралася зі своїми материнськими обов'язками, аби це, не дай Боже, сталося. Батьки йдуть, діти лишаються - цього не відмінити, це аксіома. І хто я така, щоби замахуватися на закони всесвіту)
Порозмірковуйте над тим, навіщо Вам таке невтішне горе? Що Ви з того маєте? Авже щось за цим стоїть...
Що мені робити , допоможіть розібратись
Доброго дня) Закоханість - це чудово) Але, якщо Вас турбує така надмірна реакція, то можливо має сенс звернутися до шкільного психолога і з'ясувати, що тому причиною. Це може бути недостатня впевненість у собі. Або просто природня схильність до перебільшення, або ще щось... Це піддається корегуванню. І тоді Ви зможете просто насолоджуватися стосунками

Бесплатная рассылка интересностей!

Не можу собі пробачити
Доброго дня.
Як пережити? треба дати цьому час. І дозволити собі горювати. Горювання це процес, він має відбутися. Якщо він відбудеться в природній спосіб, в кінці прийде прийняття того, що трапилося і полегшення. Якщо застрягнете на якомусь етапі - горювання може розтягнутися...
Але я б порадила Вам подумати, хто ще може бути замішаний у це горе. Так смерть улюбленця це горе. Але, якщо Вам здається, що ваша реакція надмірна (це лише моє припущення, якщо ця фраза викликає супротив - не зважайте на неї), то можливо Ви горюєте не тільки за кицею, а ще за кимось чи за чимось, що лишилося невідгорьованим, невідпущеним...
Як зробити зауваження?
Добридень, Катерино. Не кажіть нікому нічого поки відчуваєте злість. Це скорше ваша особиста проблема, чим доньчина. Мама тої дівчинки у відповідь на вашу злість стане агресувати скоріш за все і Ви нічому не зарадите.
Спершу потрібно заспокоїтися і зрозуміти ситуацію повніше. Тут важить, чи вперше таке трапилося, чи трапляється періодично? Чи тільки вашу доцю настукали, чи когось іще? Чому одна дівчинка вдарила іншу? (і тут би потрібно розпитати свідків, бо дитинка може бути не до кінця об'єктивною і це нормально в цьому віці). А насамперед - як до цього ставиться вона сама? Чи то для неї насправді настільки травматчно, чи вона вже забула, а Ви не можете? І то справді окреме питання, чому саме Вас це так тригерить, але, повторюся, до дітей це не має відношення.
Стосунки дітей то тонка річ. Важливо, з одного боку, дати відчуття захищеності, а з іншого, навчити дитину саму за себе постояти. Бо гіперпротекцією можна зробити дитину на це не здатною.
А саме зауваження зробити не важко насправді. Але не самій дівчинці, а її мамі. Пояснивши ситуацію, як Ви її зрозуміли.
Не розумію чи кохаю свого хлопця
Добридень, Віко. Хочеться сказати Вам, що страх стосунків не береться на порожньому місті. Якщо він проявився, якщо Ви вже відчуваєте, що «відносини це завжди біль, лишня відповідальність і що мені дуже добре одній і я ніколи не вийду заміж тому що не хочу.»;
це означає, що раніше Ви пережили біль у стосунках, або були свідком того, як у стосунках страждає близька людина (може мама або бабуся). І як би не хотіли, Ви не зможете цей страх стосунків ігнорувати, або "забити" на нього. Він все одно проявиться. Отже, перш ніж вступати у відносини, потрібно його пропрацьювати, самій або з психологом.
Бо схоже на те, що молодий чоловік Вам справді подобається. А людина, що стає значимою, стає каталізатором для нас. Вона проявляє все приховане і підкреслює неприховане.
Але... Три місяці у віртуальних стосунках і Ви плануєте подальше життя... Бачте,людина у вірті не теж саме, що людина в реалі. Навіть якщо вона щира та зацікавлена. Вам би спершу побачитися офлайн)

Как справиться с трудностями
Сергей, любовь это безусловное принятие. Любить это принимать человека, зная, что он не совершенен, что у него есть недостатки, и иногда серьезные, зная, что он имеет свои, отличные от моих взгляды. И еще это признание права на ошибки. Как для себя, так и для другого. Нет любви там, где начинаются условности и торг. Когда нам говорят: ты не заслужил, потому что...; ты недостаточно старался, чтобы..."; "я тебя буду слушаться, а за это ты мне..." и т.п. - это уже не про любовь.
Чтобы полюбить себя, себя нужно простить. За то, что не достиг, всего чего хотел. За то, что оказался в чем-то слабее, чем хотел и так далее. Человек ведь не машина, которая должна безупречно функционировать. Именно наши слабости и делают нас человечнее. А их признание делает человека счастливее.
Я чувствую пустоту и ненужность, хочу умереть
Здравствуйте. Очень непростая ситуация. Искренне сочувствую. Действительно похоже на депрессию. И это опасно. Это может привести к психотическому расстройству или, упаси Вас Бог, реальной попытке суицида. Если мама не способна на адекватную реакцию и сотрудничество, то у нее проблемы может даже большие, чем у Вас. Нужно искать помощь. Везде, где только можно. У бабушки с дедушкой, у тети, у других родственников. Поищите статьи про депрессию, попробуйте показать им. Ищите социальные службы, где есть психолог. В школе, В волонтерских центрах, в полиции в отделе несовершеннолетних. Если у Вас будет подписанное специалистом заключение о том, что Вы нуждаетесь в лечении или направление, маме будет сложнее это проигнорировать. Да, она будет очень злиться. Но тут уж, либо ей потакать, пытаясь быть "хорошей дочерью", либо себя спасать. Я бы выбрала второе. Ей все равно угодить вряд ли удастся, она сама в помощи нуждается.
Как сказать о переезде маме
Здравствуйте. Хорошо понимаю ваши опасения. Ни один сын не хотел бы сделать маму несчастной. А Вы похоже считаете, что младший ребенок - ее последняя радость. Но с момента совершеннолетия ваша жизнь и правда принадлежит только Вам и никому больше. И даже если маме это не понравится, в ответе за собственный выбор Вы и только Вы.
Кроме этого, задача родителей - вырастить и воспитать детей так, чтобы они встали на ноги, а не обеспечить себе счастливую старость.
Что до того, КАК сказать, попробуйте обрисовать перспективы, рассказать о своих чувствах, о своих мечтах, о том, как это для Вас важно.
Нужно быть готовым к тому, что мама будет недовольна. Тогда это ее ответственность и ее выбор. А Вам - делать свой.
Совершил ошибку
Доброе утро. Почему Вы считаете это ошибкой? Ни один нормальный человек такого отношения к себе терпеть не будет.
«хоть бы какая-то возможно работа была бы»;
Вы точно хотите хоть какую-то или Вам все же нужна нормальная, на которой можно почувствовать себя человеком и получать удовлетворение от процесса и общения? Уверены, что размен чувства собственного достоинства на зарплату сделает Вас счастливее?
Да, уезжать на незнакомое место конечно страшно. Тем более, что Вам похоже не на кого опереться. Но можно же подстраховаться. Есть телефон. Звоните по объявлениям, договаривайтесь. Может все-таки из родственников или знакомых кто-то подстрахует. У Вас востребованная профессия. Сейчас, я знаю, работают строительные гос бригады по восстановлению... Если искать, что-то найдется.
А про стыд и упущенный шанс это Вы зря. Себя корить за то, что кто-то оказался "редиской" - не дело. Не было там никакого шанса, кроме как потерять себя.
Це моя проблема чи потрібно говорити з хлопцем?
Добридень, Євгеніє. У мене виникло враження, що хлопець ваш ніби намагається щось компенсувати. От ніби щось недоговорене є між вами. Наче він чимось невдоволений, може навіть і не усвідомлює того, а натомість намагається вас зачепити чимось, бо знає, що вам неприємно. Ви пишете: "він такий, що промовчить і пройде якщо йому щось не сподобалось". Зазвичай такі люди ковтають образу, невдоволення тощо, накопичують її, іноді доволі довго. Але ж рано чи пізно воно починає прориватися назовні. І частіш за все дуже несподіваним і неприємним чином.
Так він робить це доволі недолуго. На гані грубості і неповаги навіть. Але ж ви вже довго разом. Значить він в курсі, що Ви це витримаєте.
І от іще: "Часто я буваю в такому стані, що мене дратує все ,маленька навіть дрібниця". А так завжди було, чи тільки останнім часом стало? Бо якщо раніше такого не було, то точно щось між вами назріває, і то треба проговорити та знайти рішення. Не пускати на самоплив.
Подумайте, чи справді все, що між вами, вас обох влаштовує?
Как справиться с трудностями
Здравствуйте, Сергей. Ситуация печальная. Примите и мои соболезнования по поводу утраты.
Что до запроса, полностью согласна с коллегами. Из этого лабиринта выход только один - психотерапия. Иначе напряжение будет только нарастать. Думаю, основная ваша болевая точка это доверие. К себе, к людям, к миру в целом. Где-то внутри вас прячется маленький мальчик, обиженный, испуганный или брошенный. Его (доверие) нужно восстанавливать. Тогда и панические атаки прекратятся и с заиканием ситуация станет легче.
Попробуйте для начала найти волонтерскую группу поддержки, сейчас много общественных организаций, предоставляющих подобную помощь. Это конечно не системная терапия, но хорошая "скорая помощь"
Вопрос о понимании мира подростком и отношения с ним
Похоже, что у мальчишек таки не сформирован здоровый эталон поведения. Дети всегда отталкиваются от родительской семьи. Для них она точка отсчета, условная "норма". Если нет протеста, ощущения неправильности происходящего, то не будет и стремления что-то поменять. Из того, что можно сделать самостоятельно в вашей ситуации, можно попробовать найти точку интереса, чтобы у них появился стимул что-то делать. Если вы для них авторитет, то лучше всего личный пример
Я незнаю что мне писать
Здравствуйте, Ki. Вы описываете тяжелейшую ситуацию для вашего возраста. Ощущается ваше крайнее одиночество. Очень грустно. Но, если хватило сил обратиться за помощью на сайт, значит, ваша здоровая часть еще сопротивляется. Ее нужно обязательно поддерживать! Любыми способами! Ищите все, что улучшает состояние - книги, фильмы, прогулки, общение на сайтах и форумах, ванна с пеной, кошка/собака/хомячок, вышивание крестиком, что угодно. Лишь бы меньше пустого места, когда вы лежите и ничего не делаете. Движение лечит. Даже простенькая прогулка утром способна дать необходимую дозу эндорфинов, которая поможет чувствовать себя лучше. Это как с лягушками из притчи, которые упали в горшочек со сливками. Та, что смирилась, утонула. А та, что не сдалась, выжила)
Ищите для себя группу поддержки онлайн. Сейчас есть такие, волонтерские в том числе. Может получится и офлайн, это было бы еще лучше
Що робити, якщо не цікаво вчитися
Добридень, Дар'я) у мене складається відчуття, що професія таки трохи "не ваша", обрана більше від розуму чим за покликом. Принаймні на цей момент. І тут понукати себе буде непродуктивно. Є ризик на тривалий час зовсім придушити в собі цікавість до навчання. Можливо непоганою ідеєю було б узяти академку та справді попрацювати. А тим часом - розібратися в собі краще. До чого є потяг? що справді подобається? чого хочеться?
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr