5+1 викликів середини життя

Що робити зі своїм життям та життям організації, опинившись у кризі середнього віку.

Опиняючись на межі молодого та зрілого віку — 40–45 років за сучасними даними ВОЗ, — людина стикається з комплексом викликів у сімейному, професійному та соціальному житті, на які вона не готова швидко та безболісно відповісти. Англо-американська група вчених Ендрю Стептоу, Енгус Дітон, Артур Стоун у дослідженні 2015 року «Subjective wellbeing, health, and ageing» з’ясувала, що рівень напруження, тривожності та стресів у населення середнього віку зростає у всіх 160 країнах, де проводилося дослідження.

Чому ж незалежно від статі, країни, сфери діяльності, соціального статусу, рівня добробуту 40–45-річна людина відчуває себе нещасною?

1. Фізичні зміни та їхній вплив

   Фізичні зміни

   Автор «Психології розвитку» Грейс Крайг — заслужений професор Массачусетського університету, спеціаліст із дитячої, сімейної та вікової психології — зазначає: «саме в період середнього віку людина відчуває перші ознаки того, що її тіло починає старіти». Фізичні зміни тягнуть за собою важкі емоційні переживання прощання з молодістю.

2. Сімейні стосунки в період кризи

   Зміни в сімейних стосунках

   Невдалі спроби примиритися з бунтівним підлітком, змішані почуття щодо переїзду дорослих дітей, несподіване поява онуків — усе це може стати причиною не лише особистісної, а й сімейної кризи.

3. Професійне вигорання та його наслідки

   Професійне вигорання

   З’являється гостре відчуття нездатності та небажання займатися поточною діяльністю.

4. Соціальний тиск та його вплив

   Соціальний тиск

   40–45-річні люди можуть відчувати помітний тиск з боку суспільства, адже вони «досі» не мають дітей/чоловіків/дружин/заміського будинку, «а годинник-то цокає».

5. Емоційні гойдалки та їхні причини

   Емоційні гойдалки

   У «Книзі про те, що можна бути щасливим і після юності» Ольга Хухлаєва — доктор педагогічних наук, кандидат психологічних наук, спеціаліст у галузі вікової психології — пише про хворобливе переживання плину часу в період кризи середніх років, що супроводжується почуттям пригніченості, роздратування, розчарування та втоми.

Криза середнього віку в організації

Криза середнього віку настає, коли людина усвідомлює, наскільки її мрії та життєві цілі розходяться з її реальним становищем. Однак на цьому виклики середніх років не закінчуються. +1 виклик: ваша організація також у кризі середнього віку. У життєвому циклі організації, як і для окремої особистості, настає момент переходу від молодості до зрілості, який також супроводжується кризою середини життя. Опинившись підлеглим чи керівником в організації, що переживає таку кризу, 40–45-річна людина стикається з додатковими труднощами, стресами та переживаннями.

У своїй класичній праці «Організаційна культура і лідерство» американський психолог, теоретик і практик менеджменту, професор Массачусетського технологічного інституту — Едгар Шейн — пише про такі причини розвитку кризи середнього віку в організації: компанія виросла настільки, що все, набуте в перші роки існування, тепер сприймається як належне; «діло життя» засновників організації стало «звичною роботою» для нинішніх співробітників; у корпоративній культурі єдиної розрослої організації формується безліч субкультур, серед яких може виникнути деструктивна боротьба за владу; економічні труднощі: великій, диференційованій, географічно розпорошеній організації набагато складніше швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища та адаптуватися до нових умов ринку. Криза середнього віку в організації пов’язана з неможливістю сформувати єдину думку щодо подальшого шляху розвитку.

Стратегії самодопомоги в кризі

Що робити?

Ревізія власних можливостей — відповідь на виклики середніх років. У статті «Самодопомога в похмурі періоди» психотерапевт Енн Йоманс пропонує стратегію та тактики самодопомоги в кризовій ситуації.

1. Перший крок — визнати факт наявності важкої ситуації та дати їй ім’я «Криза середини життя». Як вважає Йоманс, «присвоєння імені певній події дає відчуття контролю над нею та навіть наповнює її сенсом». Якщо є «криза», значить, є рух, розвиток. Стає зрозумілою не лише нормальність, а й необхідність цієї ситуації.
2. Другий крок — переоцінка цінностей або усвідомлення їхньої правильності. Важливо віддати належне «минулому», усвідомити його значущість, але також критично оцінити плани та орієнтири, складені в ті самі часи «юнацького максималізму», співставити їх із реаліями «сьогодення».
3. Третій крок — визначити найближчі життєві цілі майбутнього. Тут важливо усвідомити своє «не всесильство», роль об’єктивних обмежень, які не дозволять будувати життя відповідно до юнацьких ілюзій. Озброївшись цим усвідомленням, можна сміливо вступати в наступну фазу життя — період зрілого віку, коли багатий досвід і знання своїх можливостей дозволяють по-справжньому отримувати задоволення від життя.

Вихід із кризи для організацій

Рецепт виходу із кризи середини життя для організацій пропонує Едгар Шейн: «необхідно розумно використовувати перевагу різноманітності, яка виникає в міру розвитку субкультур у компаніях середнього віку». Він виділяє три важливі вектори роботи лідера організації для подолання цієї кризи: спростування старих уявлень про життя компанії; створення достатньої психологічної безпеки для подальшого навчання та розвитку; надання бачення нового стану організації, а також навичок, необхідних для його реалізації.

Як у випадку з окремою особистістю, так і для цілої організації, шлях виходу із кризи середніх років лежить через реформацію попереднього способу життя.