Часта зміна професії – що за цим?

Я хочу освітлити своє бачення цього явища без оцінки – добре чи погано. Часто підшуковуючи персонал я помічала різноманітність проявів кандидатів, які мабуть, до кінця не розуміли, що штовхає їх на часті зміни. Звичайно, на словах, це всім відомі причини – більша зарплатня, комфортніші умови, форс-мажори та інше… Часто можна чути: «не платили вчасно заробітну плату», «робота не подобалась»,  «поки молодий треба спробувати щось інше», «шукаю де можна взяти більше досвіду» (життєвого і професійного), «нудно», «я звільнився, сказав, що умови перестали задовольняти, але насправді постійні «придирки» керівництва достали», «не бачу подальших перспектив і розвитку», «зміна роботи дозволена лише менеджерам з продажу і людям творчих професій», «це деградація, роками сидіти на одному місці»…. Підґрунтям цього я бачу певний шаблон – певна уява про власну успішність і «як все має бути». Звичайно легше знайти «взірець» чим досліджувати власну унікальність. Щоб розуміти власні потреби неможливо лише «плисти по течії» - це шлях до певної гармонії в якій поєднати чотири напрямки - фізичний, емоційний, інтелектуальний і духовний.

Безліч авторів пропонують свої методи тестування персоналу та кандидатів, але я вважаю що відповідальність за саму роботу повинні брати сама людина. Звичайно ж, легше підготуватись до майбутньої роботи, прочитавши популярні статті на тему «як успішно пройти співбесіду» і спробувати себе в різних професіях. Але, на мою думку, за цим послідкує неминуче розчарування, стрес тощо, коли людина усвідомить, що не може і не хоче надалі виконувати свої обов’язки. Це неминуче викличе закріплення негативного характеру і щоразу мотивація пошуку буде слабнути. Тому я хочу звернутись до людей, яким ця тема актуальна і пропоную помислити разом зі мною над наступним:

•  Планування - Що для вас значить особистий життєвий план? Які цілі ви ставите собі на рік, три, п’ять років? Чи включаєте ви туди аспекти розвитку як фізичного так і інтелектуального розвитку (здобуття певних нових знань, розумінь)
•  Соціум –  Чи є у вас група людей, друзів, знайомих тощо де ви можете «розмітитися» своїми духовними помислами, ідеями, фантазіями, можете ствердити що серед них є ваші однодумці?
•  Найближче оточення. – Чи у вашій родині прийнято обговорювати і ділитися професійними темами, ділитися сумісними планами? Якщо є спільні справи, то які сфери вони охоплюють?

 Якщо ці питання викликають  певні труднощі, зверніть увагу на наступне: як часто ви говорите «ні», відкрито говорите про свої бажання і потреби, розумієте що саме відчуваєте в конкретний момент (негативні чи позитивні почуття), починаєте і закінчуєте розмову. Особистою порадою в такому випадку я хочу запропонувати зробити маленький експеримент – протягом певного часу спробувати технологію «Я-висловлювання» (у всесвітній мережі є багато статей на цю тему) - відмічати свої прояви взаємодії з оточуючим світом. Звичайно, якщо є така можливість, краще  звернутись до спеціаліста, який зможе підтримати вас у вашому  індивідуальному особистісному розвитку.