Причини, через які люди не звертаються до психологів

Професія психолога, особливо в нашій країні, оточена безліччю міфів і стереотипів. До психолога, а тим більше до психотерапевта, прийнято звертатися лише тоді, коли без цього вже зовсім неможливо обійтися. Я спробувала дізнатися, з яких причин люди не звертаються до фахівця, навіть коли розуміють, що не можуть впоратися зі своїми проблемами самостійно.

На кількох інтернет-форумах і сервісах було задано запитання, на яке відповіло близько 50 осіб. Звичайно, це не можна назвати науковим дослідженням, а результати є суб’єктивними. Проте, думаю, що фахівцям буде цікаво подивитися на результати та прочитати окремі коментарі.

Основні причини, через які не звертаються до психолога, навіть якщо є така потреба:

🔹 Шкода (або просто немає) грошей (35%)
🔹 Поганий досвід спілкування з психологами, з якими доводилося стикатися, у тому числі шкільними (22%)
🔹 Не вірять, що це допоможе (17%)
🔹 Не знаю, до кого звернутися (11%)
🔹 Не пішов би до чужої людини, про яку нічого не знаю (7%)
🔹 Психологи — усі лузери, вчитися на психологів йдуть одні неудачники (4%)
🔹 Сором’язливість — не хочеться розкривати свої таємниці (4%)

Деякі коментарі респондентів:

«Я двічі зверталася, і двічі двояке враження. Один раз якась незрозуміла тітка зі мною бесідувала, а в другий — ніби я їй жити заважала… Більше не піду…»

«Я зверталася. Усе повна нісенітниця. У кожної людини в душі сидить „психолог“. Ми самі можемо собі допомогти. Я витратила близько 20 тисяч на психотерапевтів, і ніхто не допоміг. Вони прочитали книжки і намагаються нас вилікувати».

«У мене взагалі зуб на психологів. Спочатку шкільна психологиня своїми дурними тестами завдала мені психологічної травми (не буду вдаватися в подробиці, досі боляче і ображно). Потім у інституті була психологиня, яка сама свого предмету не знала».

«У ВНЗі в мене було багато предметів, які вели практикуючі психологи. Якщо чесно — ось до них я точно не пішла б, вони і справді всі якісь такі… А ті, у яких я була, теж враження погане справили. Мені здавалося, що вони в багатьох речах не праві і самі потребують допомоги. Ну скажіть, це нормально, якщо психолог стверджує: „Усе життя — це сіре безрадісне існування, і лише власною наполегливою працею ми можемо заробляти собі крихти щастя“?! Інший психолог, окрім сексу зі мною, взагалі нічого не цікавило… Сумно».

«Мені заважає звернутися до психолога особисте знайомство з деякими психологами. Цього досить, щоб сказати: „Ну їх нафіг, я краще сама“».

Висновки та спостереження

Цікаво, що негативний досвід спілкування з «психологами» займає одне з перших місць. Дійсно, людей, які стверджують, що «за освітою вони психологи» або просто «психологи за покликанням», не мало, і вони завжди готові давати «професійні» поради. Особливо була згадана категорія шкільних психологів — цілком можливо, що далеко не завжди вони мають добру професійну підготовку і досвід роботи. Це змушує задуматися: робота не завжди досвідчених і грамотних людей на посаді шкільного психолога може стати своєрідною «щепленням» для нинішніх підлітків і відбити бажання звертатися до фахівців у майбутньому.

Проблема вибору ніші для психологів

Пояснення «не знаю, до кого звернутися» свідчить про те, що психологам є над чим попрацювати щодо маркетингу та презентації своїх послуг. Опрос про вибір ніші для психологів і психотерапевтів часто виявляється одним із найболючіших, він викликає багато заперечень і суперечок.

Фахівцю набагато простіше представитися «гештальт-терапевтом», «екзистенційним терапевтом» тощо, адже він пройшов навчання в тій чи іншій модальності. Однак клієнту зовсім не так просто розібратися в напрямках психотерапії, і його головне запитання: «Чи працює цей фахівець з такими, як я?».

Чому важливо визначати нішу?

Сучасний світ стає все більш спеціалізованим. Раніше сода була універсальним мийним засобом, а господарське мило підходило і для прання, і для прибирання. Зараз усе не так просто. Великі та малі компанії розуміють, що успіх залежить від правильного вибору ринкової ніші. Тому в телевізійній рекламі ви дізнаєтеся про те, що буває різний шампунь для світлого і темного волосся, для прямих і кучерявих, для фарбованого і посіченого (хоча особисто в мене є підозра, що шампуні в різних упаковках не такі вже й сильно відрізняються). Якщо ви збираєтеся мити вікна, то купите в магазині мийний засіб для вікон, а не для підлоги чи килимів. Така сьогоднішня реальність.

Це не означає, що представлятися універсальним фахівцем абсолютно неможливо — але це набагато менш ефективно. Фраза «Я працюю зі всіма» просто не працює! Обраши певну ринкову нішу, ви суттєво полегшите собі завдання.

Ніша ≠ професія чи спеціалізація

Важливо розуміти, що ніша — це зовсім не те саме, що професія чи спеціалізація. Головне запитання, на яке належить відповісти: «З ким я працюю?» або «Кому я допомагаю?».

Не бійтеся, якщо ніша здається вам надто вузькою — чим чіткіше ви розумієте, для кого працюєте, тим простіше вам буде сформулювати свою пропозицію, описати свої послуги і пояснити, чим ви можете допомогти. Навіть розмірковуючи над тим, як написати статтю, ви побачите, що писати для певної цільової аудиторії набагато простіше, ніж створювати «психологічну статтю взагалі». I замість того, щоб у муках народжувати мільйонну за рахунком статтю на тему «що таке депресія», ви з легкістю напишете корисний текст для людини, яка нещодавно приїхала на роботу у велике місто. Або, можливо, дасте їжу для роздумів батькам, чиї діти після того, як створили свої сім’ї, уперше за багато років знову залишилися наодинці.

Ринкових ніш у психології набагато більше, ніж здається. Однак при виборі ніші ні в якому разі не варто керуватися міркуваннями на кшталт «тут можна більше заробити». Якщо ви не будете займатися саме тим, до чого у вас лежить душа, і що у вас дійсно добре виходить, толку буде мало. Зате якщо ніша обрана саме «ваша», вигоду отримають усі: і ви, і ваші клієнти.

Автор: Ірина Лук'яненко

Останнє редагування 04-07-2026 в 22:23 за Києвом